Пушкінська (станція метро, Санкт-Петербург)
Координати: 59°55′14″ пн. ш. 30°19′46″ сх. д. / 59.92056° пн. ш. 30.32944° сх. д.
«Пу́шкінська» (рос. Пушкинская) — станція Кіровсько-Виборзької лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Технологічний інститут» і «Володимирська».
| Пушкінська | |
|---|---|
 | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна |
| Глибина закладення | ~ 57 м |
| Проєктна назва | Вітебська [1] |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Дата відкриття | 30 квітня 1956 |
| Архітектор(и) | Л. М. Поляков (рос.), В. А. Петров (рос.) |
| Архітектор(и) вестибюлів | А. А. Грушке (рос.), А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.) |
| Інженер(и)-конструктор(и) | С. М. Эпштейн (рос.) |
| Пересадка на |  «Звенигородська» |
| Код станції | ПШ |
 | |
Станція відкрита 30 квітня 1956 у складі першої черги метрополітену «Автово» — «Площа Повстання».
Назва пов'язана з близькістю Вітебського (колишнього Царськосільського) вокзалу, що з'єднує Санкт-Петербург з містом Пушкін (Царське Село). У проєкті станція носила назву «Вітебська».
Технічна характеристика
ред.Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 57 м)
Похилий хід починається з південного торця станції. Через проблеми з прокладкою ескалаторного тунелю внаслідок вивалу породи і виявленого пливуна Пушкінська була відкрита пізніше за інших станцій першої черги.
Вестибюлі і пересадки
ред.Пересадка на станцію «Звенигородська» Фрунзенсько-Приморської лінії.
Вихід у місто на Загородний проспект, до Під'їздного провулку і Винокурцевського проїзду, Вітебського вокзалу.
Оздоблення
ред.Тема оздоблення станції — «Пушкін — геніальний російський поет»
«Пушкінська» з архітектурної точки зору як дві краплі схожа на московську станцію «Жовтнева» Кільцевої лінії. Це єдина станція Петербурзького метрополітену, яку проєктував московський архітектор. Проєкт Леоніда Полякова був прийнятий поза конкурсом.
Підземний зал цієї станції дає відчуття простору, незважаючи на те, що використані тут пілони конструкції дещо звужують об'єми. У нішах стоять чорні мармурові торшери з кришталевими чашами, що випромінюють світло. Стрункий стовбур світильника декорований позолотою — тонкими щитами та іншими оздоблювальними деталями. Оздоблення пілонів з білого мармуру, підлога темно-червона, стіни покриті білосніжною згори і чорною здолу кахельною плиткою. Контраст білого з червоним сприймається як чіткий, звучний акорд. Граніт — Токівського родовища.
Вестибюль багато прикрашений ліпниною, а над ескалаторами знаходиться барельєф О. С. Пушкіна.
Посилання
ред.- «Пушкінська» на metro.vpeterburge.ru [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Пушкінська» на форумі metro.nwd.ru [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник. «Пушкінська» (рос.)
Примітки
ред.- ↑ Первая очередь метро, март 1941 года[недоступне посилання]