Молдовська абетка
Молдо́вська абе́тка — кирилична абетка, яку запровадила радянська влада для запису молдовської мови (румунської мови в Молдові). Використовувалася з 1924 по 1932 в Молдовській АРСР, з 1938 до 1989 у Молдовській РСР. У наш час використовується в Придністров'ї.
Спочатку в основі молдовської графіки лежала кирилиця на основі старослов'янської азбуки; з XIX століття[1] — російська абетка; з 1989–1993 років у Молдові використовують румунську абетку.
У сучасній молдовській кириличній абетці 31 літера. 7 з них передають на письмі голосні звуки: а, е, и, о, у, э, ы; 2 — йотовані голосні: ю, я; 1 — напівголосну й; 20 — приголосні: б, в, г, д, ж, ӂ, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш і м'який знак (ь).
Основний принцип орфографії — фонетичний.
А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ж ж | |
Ӂ ӂ | З з | И и | Й й | К к | Л л | М м | |
Н н | О о | П п | Р р | С с | Т т | У у | |
Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Ы ы | Ь ь | |
Э э | Ю ю | Я я |
Див. також
ред.![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/08/%D0%90%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BC%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D1%86%D1%96.jpg/220px-%D0%90%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D1%80%D1%96%D1%83%D0%BC%D1%84%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D1%86%D1%96.jpg)
Примітки
ред.- ↑ Молдавский язык // Велика радянська енциклопедія — Том 28 — 1954 — С. 105
Література
ред.- Бахнян К. В. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2012. — Т. 20. Меотская археологическая культура — Монголо-татарское нашествие. — С. 657-658. — ISBN 978-5-85270-354-5. (рос.)
- Чобану І. Д. Слово о судьбе родного языка [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] - Тирасполь: Тираспольський державно-корпоративний університет, 1992