Трав'янка чорноголова

сторінка значень у проєкті Вікімедіа
(Перенаправлено з Saxicola torquatus)

Трав'я́нка чорноголо́ва, чека́н чорноголо́вий (Saxicola torquata) — невеликий комахоїдний горобцеподібний птах, що гніздиться в помірних районах Європи і Азії та Північної Африки. В Україні гніздовий перелітний птах. До середини 2000-х років вид Saxicola torquata розглядали у широкому розумінні, включаючи велику кількість підвидів. Проте згідно останніх досліджень не всі дослідники визнають його існування, виводячи у ранг видів таксони, які раніше були підвидами. При такому погляді на систематику Saxicola torquata нині розглядають як надвид, а в Україні зустрічаються трав'янка європейська (Saxicola rubicola) та трав'янка білошия (Saxicola maurus), які раніше вважали підвидом.

Трав'янка чорноголова
Самець трав'янки чорноголової
Біологічна класифікація редагувати
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:Трав'янка (Saxicola)
Вид:
Трав'янка чорноголова (S. torquata)
Біноміальна назва
Saxicola torquata
Синоніми

Saxicola torquatus

Зауваження щодо систематики ред.

До середини 2000-х років усі систематики розглядали Saxicola torquata як самостійний вид, що включав велику кількість підвидів.[1] Ряд робіт, що базуються на методах молекулярної біології, обґрунтовують необхідність його розділення на ряд дочірніх видів.[2][3] У такому разі вид Saxicola torquata набуває ранг надвиду, а його підвиди стають видами, які відрізняються за генетичним і географічним критеріями:

Три інших види, які раніше не розглядали як підвиди трав'янки чорноголової, також було включено до складу надвиду:

Слід зауважити, що ця систематика поки що не є широко вживаною, наприклад у багатотомнику по птахам світу «Handbook of the Birds of the World» (2005)[4], а також на сайті МСОП (станом на січень 2016)[5] Saxicola torquata розглядають як один широкий вид.

Опис ред.

Морфологічні ознаки ред.

Доросла самка

Дрібний (менший за горобця) птах. Маса тіла 14-17 г, довжина тіла близько 13 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, горло і шия ззаду чорні; пера спини, поперека і крил чорні, з буруватою облямівкою; плями на боках шиї, надхвістя і смуги біля основи крил білі; воло, груди і боки тулуба яскраво-руді; черево та підхвістя світло-вохристі; махові і стернові пера чорні; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні всі темні пера зі світлою облямівкою. У дорослої самки в шлюбному оперенні верх темно-бурий, зі світлою строкатістю; надхвістя рудувато-буре; горло буре; воло і боки тулуба руді; груди і черево вохристі; біля основи крил вузькі білі смуги; у позашлюбному вбрати темні пера зі світлою облямівкою. Молодий птах зверху темно-бурий, густо позначений світлими рисками і плямами; низ вохристий, пера горла, вола і боків тулуба з вузькою темною верхівковою облямівкою.

Від лучної трав'янки відрізняється однотонно темним хвостом і відсутністю «брів», крім того, дорослий самець — чорною головою та горлом, а також білим надхвістям, а доросла самка — бурим горлом.[6]

Звуки ред.

Пісня нагадує пісню лучної трав'янки, крик тривоги — різке «чек — чек» або «вік — чек — чек». Пісня

Поширення та місця існування ред.

Ареал трав'янки чорноголової охоплює Європу, Північну Африку (північ Марокко, Алжиру і Тунісу) і Малу Азію.

В Україні гніздиться майже на всій території, крім Полісся та значної частини степової смуги; під час міграцій може траплятися скрізь.

Протягом ХХ ст. ареал трав'янки чорноголової у Східній Європі (зокрема, в Україні) суттєво розширився[7]

Гніздовий біотоп виду складають сухі відкриті, нерідко кам'янисті місця з невисокими чагарниками. Цей вид тяжіє добіотопів відкритого типу з достатньою кількістю сідал – будь-яких елементів рослинності, що можуть бути використані для вистежування комах та інших безхребетних і полювання на них у повітрій на землі, для співання, патрулювання території, охорони гнізда тощо[7].

Розмноження ред.

Гніздовий період розтягнутий та триває з березня до серпня. Гніздо трав'янка чорноголова облаштовує на землі в невеликій заглибині, при основі невеликого кущика або каменю. Основа гнізда робиться з моху, інша частина — з моху, перемішаного з сухими травами і корінцями. Лоток вистилається м'якими травинками, шерстю. Гніздо споруджується протягом 4 днів самкою, самець якщо і бере участь, то дуже незначну. В кладці 4-6 яєць, які насиджує самка, протягом 13-14 днів. Колір їх зеленувато-синюватий, іноді з легким рожевим відтінком, з цяточками іржасто-червонуватого кольору. Пташенята залишають гніздо на 12-16 добу свого життя. Протягом року пара має, як правило, два виводки.

Чисельність ред.

Чисельність в Європі оцінена в 2,0-4,6 млн пар, в Україні — 26—38 тис. пар[8].

Живлення ред.

Раціон птаха складають переважно жуки і двокрилі, та їх личинки, як також й інші комахи, яких він ловить на землі. Взимку і восени також споживає наземних молюсків, та як виняток — насіння рослин.

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.(рос.)
  2. Zink, R.M., Pavlova, A., Drovetski, S. V., Wink, M., & Rohwer, S. (2009). Taxonomic status and evolutionary history of the Saxicola torquata complex. — Molecular Phylogeny and Evolution. — 52: 769—773. Abstract.(англ.)
  3. Wink, M.; Sauer-Gürth, H., & Gwinner, E. (2002). Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting. — British Birds 95: 349—355. PDF full text(англ.)
  4. Hoyo, J. del, et al., eds. (2005). Handbook of the Birds of the World, vol. 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 895. ISBN ISBN 84-87334-72-5. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  5. BirdLife International. 2015. Saxicola torquatus. The IUCN Red List of Threatened Species 2015: e.T22710184A67243947. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2015-4.RLTS.T22710184A67243947.en. Downloaded on 27 December 2015.
  6. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  7. а б Банік М. В. Розширення ареалу чорноголової трав'янки (Saxicola torquata L.) в Україні та його можливі причини // Біологія та валеологія. Зб. наук. праць. — Харків: ХДПУ. — 2000. — Вип. 3. — С. 36-49.
  8. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
🔥 Top keywords: Файл:XHamster logo.svgГоловна сторінкаЗаворотнюк Анастасія ЮріївнаСпеціальна:ПошукСписок переможців і фіналістів Кубка європейських чемпіонів і Ліги чемпіонів УЄФАМіжнародний день дітейОлігофреніяСтрийЛіга чемпіонів УЄФАКарло АнчелоттіБоруссія (Дортмунд)Вемблі (стадіон)Лунін Андрій ОлексійовичЧернишов Петро АндрійовичПортников Віталій ЕдуардовичЦибух Ірина ВолодимирівнаФінал Ліги чемпіонів УЄФА 2024УкраїнаРеал МадридYouTubeСхідний ТиморДніпровська ГЕСБурштин (місто)Територіальний центр комплектування та соціальної підтримкиМарко РойсКалібр (ракета)СінгапурДжозефіна ДжексонОб'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»Тоні КроосЛенні КравіцНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень захисту дітей (Україна)Чемпіонат Європи з футболу 2024Усик Олександр ОлександровичБріджертониГліобластомаБурштинська ТЕСВійськові звання України