Wiki Українська 2024
УкраїнськаDeutschEnglish

Азія

частина світу, розташована головним чином у Східній півкулі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Азія (значення).

А́зія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,7 млрд (на 2021 рік), що становить 60 % від населення Землі. У 20 столітті населення Азії зросло майже в чотири рази.[1]

Азія
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція)
Географічне положення
Крайні точки:  
 ⮝ північна мис мис Челюскін
77°43′ пн. ш. 104°18′ сх. д. / 77.717° пн. ш. 104.300° сх. д. / 77.717; 104.300
 ⮟ південна мис Піай
1°16′ пн. ш. 103°30′ сх. д. / 1.267° пн. ш. 103.500° сх. д. / 1.267; 103.500
 ⮜ західна мис Баба
39°29′ пн. ш. 26°04′ сх. д. / 39.483° пн. ш. 26.067° сх. д. / 39.483; 26.067
 ⮞ східна мис Дежньова
66°05′ пн. ш. 169°40′ зх. д. / 66.083° пн. ш. 169.667° зх. д. / 66.083; -169.667
Часові пояси від UTC+02:00 до UTC+12:00
Територія
Загальна площа 44 614 500 квадратний кілометр (1-ше)
 • островів 2 700 000 км²
Довжина узбережжя 69 900 км
⯅ Найвища точка Джомолунгма (8848 м)
⯆ Найнижча точка рівень вод Мертвого моря (-420 м)
Середні висоти 950 м
Найдовша річка Янцзи (6300 км)
Найбільше озеро Каспійське море[a] (371 000 км²)
Населення
Чисельність 4 164 252 000 (1-ше)
Густота 87 осіб/км²
Назва мешканців [[Народи Азії|азійці]]
Найпоширеніші мови
 
Найбільші міста
 
Економіка
ВВП номінальний 34,39 трлн USD (2020) (1-ше)
 • за ПКС 63,35 трлн USD (2020) (1-ше)
 • на душу населення 7850 USD (2020) (4-те)
Країни
Незалежні 49 + 6
Залежні 6
Інтеграція СНД, АТЕС, СААРК, АСЕАН
CMNS: Азія у Вікісховищі

Азія, за даними Британської енциклопедії[2] та Національного географічного товариства[3], займає 4/5 суші Євразії (західну частину займає Європа) і розташована на схід від Суецького каналу, Егейського, Чорного і Каспійського морів, річки Урал (за іншою версією, річки Емби) та Уральських гір і на південь від Кавказьких гір (або Кумо-Маницької западини), а також Каспійського і Чорного морів.

Етимологія ред.

Докладніше: Походження Азії

Найімовірніше назва континенту походить від давньоассирійського слова асу — схід. Можна порівняти: Оз (міфічна країна), ост, Ассирія, Ашшур, айсор.

З часом традиційне географічне поняття Азія суттєво змінювалося за своїм обсягом і змістом. Саме поняття виникло в античну епоху, коли суцільні природні кордони у вигляді Середземного, Егейського та Мармурового морів наштовхували фінікійців та греків на протиставлення країн Заходу (Ереб) та Сходу (Асу). З часом назва Азія поширилася на південь — на Аравійський півострів та на північ — на Кавказ та скіфські степи. Впродовж середньовіччя східну межу Європи все більше посували на схід — спершу межею був Дністер, потім Дніпро та Дон. Петер-Сімон Паллас наприкінці XVIII століття запропонував проводити межу по Уральських горах, Загальному Сирту та Ергенях. В XIX столітті почали вважати кордоном вододіл Уральських гір. Багато суперечок свого часу спричинило питання межі між Європою й Азією на Кавказі. Є дві версії: по Кумо-Маницькій западині або по гірському хребту Великого Кавказу (за деякими даними — ще південніше, по річках Кура і Аракс[4]).

Географія ред.

Докладніше: Географія Азії та Природа Азії

Азія відокремлена від Північної Америки Беринґовою протокою, від Африки — Суецьким каналом і Червоним морем, від Європи — протокою Дарданелли, Мармуровим морем, протокою Босфор і Чорним морем; умовний континентальний кордон з Європою проходить берегом Каспійського моря, річкою Урал (або Емба), східними схилами Уральських гір. Площа Азії разом з поверхнею Каспійського моря становить 44,4 млн км², або близько 30 % поверхні суходолу Землі; найбільша меридіанна протяжність 8400 км, широтна — 8590 км. Берегова лінія розчленована (довжина 62 тис. км); є численні півострови (Аравійський, Індостан, Індокитай, Мала Азія, Таймир) і острови (архіпелаги: Малайський, Філіппінський, Японський).

Кордон між Азією та Океанією проводять через Малайський архіпелаг. Термін Південно-Східна Азія та Океанія, що з'явився в 19-ому столітті, з моменту свого створення мав абсолютно різні географічні значення. Океанія ніколи не вважалася частиною Азії. Головним чинником у визначенні того, які острови Малайського архіпелагу належать до Азії, було розташування колоніальних володінь різних імперій (не тільки європейських). Льюїс і Віґен зауважували, що «звуження Південно-Східної Азії до її нинішніх кордонів було, таким чином, поступовим процесом».[5]

Рельєф ред.

Фізична карта Азії

Азія — найконтрастніша за відмітками абсолютних висот частина світу. В Азії розташована найвища вершина Землі Джомолунґма (Еверест — 8848 м) і найглибша западина — Маріанська (10924 м). Поблизу Азії розташована низка глибоких западин Світового океану, наприклад, Курило-Камчатська (9717 м) і Філіппінська (10265 м). На її території розташоване найглибше озеро світу — Байкал (глибина до 1620 м) і озеро Мертве море, рівень якого на 392 м нижчий від рівня моря, а також Турфанська улоговина (-154 м). Середня висота Азії — 950 м. Близько 75 % поверхні Азії становлять гори і височини між Середземним морем й узбережжям Тихого океану; в центральній частині Азії найвищі на Землі гори (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш), високо розташовані нагір'я (Тибет, Хентей), а також великі улоговини (Кашґарська, Джунґарська); розлогі низовини в північно-західній частині (Західносибірська, Туранська) і прибережній зоні (Маньчжурська, Велика китайська, Індо-Гангська). Безстічні простори, переважно пустельні улоговини, займають 37 % поверхні Азії.

Особливість Азії — вервечка острівних дуг, що становлять її східне обрамлення. Для багатьох ділянок східного узбережжя Азії характерний активний вулканізм, воно входить до так званого Тихоокеанського вогняного кола.

У Північній Азії (Сибір) є виходи викопного льоду. На півдні Азії є коралові утворення.

Клімат ред.

Докладніше: Клімат Азії

Клімат від субполярного та полярного на крайній півночі до тропічного, дуже вологого на південному сході і тропічного, дуже сухого на південному заході, на більшості території різко континентальний; на півночі тундра і зона хвойних лісів тайги (район вічної мерзлоти), в центральній та південно-західній частині степи, що переходять в напівпустелі та пустелі, на південному сході мусонні та тропічні ліси.

Корисні копалини ред.

Докладніше: Корисні копалини Азії, Геологія Азії та Металогенія Азії

Незважаючи на значну площу і різноманітність природних умов Азія займає 1-е місце серед інших континентів тільки за запасами нафти, природного газу, руд олова і самородної сірки, а також з видобутку нафти і олов'яних руд. Слабка продуктивність надр континенту і низька концентрація гірничої промисловості пояснюються не тільки особливостями геологічної будови, але і недостатньою геологічною вивченістю, несприятливим географічним положенням, відсутністю необхідної інфраструктури і низьким рівнем розвитку економіки у багатьох країнах Азії. Мінерально-сировинна база і гірнича промисловість Азії, за винятком запасів і видобутку нафти в країнах Перської затоки і олова в Східній Азії, не відрізняються високою концентрацією виробництва. Вугільна промисловість континенту за рівнем виробництва поступається Північній Америці і Західній Європі, а за концентрацією видобутку, крім них, ще й Австралії і Південній Африці. Нафтогазовидобувний район Західної Азії — найбільший у світі центр з видобутку і експорту нафти; загалом Азія дає близько 45-50 % загального видобутку нафти, який здійснюється на сучасному технічному рівні. Аналогічний стан в оловодобувній промисловості займають країни Східної Азії, але в цьому випадку технічний рівень виробництва вельми строкатий: від сучасних потужних драг на прибережних площах до напівкустарного видобутку (старателі) з невеликих розсипів. З інших видів мінеральної сировини виділяються марганцеві руди в Індії і хромові руди в Туреччині, вольфрамові руди в Південній Кореї і країнах Східної Азії, фосфорити і самородна сірка в Західній Азії. Серед країн Азії можна віднести до найбільших і досить універсальних за видобутком мінеральної сировини Росію, Індію і Китай, а до числа країн зі значним, мінерально-сировинним потенціалом, порівняно розвиненою гірничою промисловістю — Туреччину, Філіппіни, Іран та Індонезію.

Історія ред.

Докладніше: Історія Азії
Докладніше: Хронологія європейських досліджень Азії

Культура ред.

Докладніше: Культура Азії

Економіка ред.

Докладніше: Економіка Азії
Сінгапур має один з найбільш пожвавлених портів світу і четвертим за обсягами форексний ринок.

Азія має другий за величиною номінальний ВВП серед усіх континентів після Європи, але найбільший за паритетом купівельної спроможності. Станом на 2010 рік, найбільшими економіками Азії є Китай, Японія, Індія, Південна Корея та Індонезія. Згідно з Global Office Locations 2011, Азія домінує як місце офісів компаній — 4 з 5 верхніх сходинок займають міста в Азії: Гонконг, Сінгапур, Токіо і Шанхай (на четвертому місці Лондон). Близько 68 відсотків міжнародних компаній має офіс в Гонконзі.[6]

Наприкінці 1990-х і початку 2000-х років, економіка КНР[7] та Індії зростала дуже швидко, із середньорічним темпом зростання понад 8 %. До інших країн Азії з дуже високими темпами зростання відносяться Малайзія, Індонезія, Пакистан, Таїланд, В'єтнам, Монголія, Узбекистан, Кіпр і Філіппіни, а також багаті корисними копалинами країни, як Казахстан, Туркменістан, Іран, Бруней, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман.

У своїй книзі Світова економіка: Тисячолітня перспектива історик економіки Ангус Медісон пише, що Індія була найбільшою економікою світу протягом двох останніх тисячоліть до нашої ери.[8][9] Китай був найбільшою і найрозвиненішою економікою на Земній кулі протягом більшої частини записаної історії,[10][11][12][13] до моменту, аж в середині 19 століття його обігнала Британська імперія (не враховуючи Індії). Протягом кількох десятиліть наприкінці XX століття найбільшою економікою в Азії і другою за величиною у світі була Японія, яка перегнала Радянський Союз (вимірюючи чистим матеріальним продуктом) в 1986 році і Німеччину в 1968 році (не враховуючи кількох наднаціональних економік, таких як Європейський Союз (ЄС), Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА, NAFTA) або Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС, APEC). У 2010 році, Китай обігнав Японію і став другою за величиною економікою у світі.

В кінці 1980-x і початку 1990-х років, ВВП Японії (перерахований за поточним курсом єни), майже дорівнював сумарному ВВП решти країн Азії.[джерело?] У 1995 році економіка Японії на один день майже зрівнялася з США як найбільша економіка світу внаслідок рекордно високого рівня японської валюти (79 єн/долар США). Економічне зростання в Азії від Другої світової війни до 1990-х років були зосереджені в Японії, а також у чотирьох країнах Тихоокеанського регіону — Південній Кореї, Тайвані, Гонконзі і Сінгапурі — відомих як азійські тигри, які в даний час мають статус розвинутих країни та найвищий ВВП на душу населення в Азії.[14]

Мумбаї є одним з найгустіше населених міст на континенті, центром туризму та інфраструктури, відіграє важливу роль в економіці Індії

Прогнозується, що Індія обжене Японію за номінальним ВВП в 2020 році.[15] За ВВП на душу населення, як номінальним, так і ПКС, Південна Корея стане другою країною Азії до 2025 року, обігнавши Німеччину, Велику Британію та Францію. За статистикою МВФ у 2010 році, тайванський ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності склав $34743, що перевищую аналогічний показник Фінляндії, Франції та Японії.[джерело?] На думку Goldman Sachs, у 2027 році Китай стане найбільшою економікою світу.

В Азії існує кілька геополітичних та економічних блоків, з яких найрозвиненішим є Асоціація держав Південно-Східної Азії (ASEAN), до якої входять 10 країн регіону.

Азія є найбільшим континентом у світі, вона багата природними ресурсами, такими як нафта, ліс, вода, мідь і срібло, можливостями вилову риби та вирощування рису. Виробництво в Азії традиційно найсильніше у Східній та Південно-Східної Азії, зокрема, Китаї (КНР), Тайвані, Південній Кореї, Японії, Індії, на Філіппінах і в Сінгапурі. За кількістю транснаціональних корпорацій продовжують домінувати Японія і Південна Корея, але все більших успіхів досягають КНР та Індія. Багато компаній з Європи, Північної Америки, Південної Кореї і Японії оперують в країнах Азії, щоб скористатися з її надлишку дешевої робочої сили і відносно розвиненої інфраструктури.

За даними Citigroup 9 з 11 Глобальних генераторів зростання (т. зв. країн 3G) знаходяться в Азії, що обумовлено зростанням населення і доходів. Це Бангладеш, Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Ірак, Монголія, Філіппіни, Шрі-Ланка і В'єтнам[16]Азія має чотири основні фінансові центри: Токіо, Гонконг, Сінгапур та Шанхай. Великими роботодавцями в Індії та на Філіппінах стають Центри обробки викликів (англ. Call center) і аутсорсингові бізнес-центри у зв'язку з наявністю великих ресурсів висококваліфікованих фахівців та англомовних співробітників. Широке використання аутсорсингу допомагає зростанню Індії та Китаю як фінансових центрів. Завдяки своїй великій і надзвичайно конкурентоспроможній індустрії інформаційних технологій, Індія стала головним центром аутсорсингу.[джерело?]

У 2010 році в Азії було 3,3 мільйони мільйонерів (людей з чистою вартістю маєтку понад 1 млн дол. США за винятком вартості їх будинків), лише трохи менше, ніж в Північній Америці (3,4 мільйони мільйонерів). У 2009 році Азія (без Близького Сходу) вперше обігнала за цим показником Європу.[17]

ВВП за країнами ред.

Нижче наведено список азійських країн з поданим валовим внутрішнім продуктом за 2010 рік за офіційним урядовим курсом обміну (номінальний ВВП) і за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2010 році. Дані Міжнародного валютного фонду[18] (щоб розгорнути натисніть [показати]).

КраїнаВВП (номінал)
млн. USD		ВВП (ПКС)
млн. USD		ВВП (ПКС) на особу
USD		Регіон
 Афганістан16,63129,6161,000Південна Азія
 Азербайджан52,16690,0748,634Західна Азія
 Вірменія8,83017,0866,400Західна Азія
 Бахрейн21,73329,66337,200Західна Азія
 Бангладеш105,402257,5451,600Південна Азія
 Бутан1,3973,7855,600Південна Азія
 Бруней11,96319,92551,800Південно-Східна Азія
 Бірма35,64676,2401,197Південно-Східна Азія
 Камбоджа11,36029,8112,000Південно-Східна Азія
 КНР6 998,25711 711,7087,518Східна Азія
 Кіпр22,75223,01728,381Західна Азія
 Східний Тимор0,6163,0622,600Південно-Східна Азія
 Грузія11,23422,1944,500Західна Азія
 Гонконг226,485322,48645,736Східна Азія
 Індія1 847,9664 679,3923,417Південна Азія
 Індонезія706,7351 029,8843,900Південно-Східна Азія
 Іран337,901818,65311,200Західна Азія
 Ірак84,136115,3303,600Західна Азія
 Ізраїль201,254218,49029,500Західна Азія
Японія5 885,8724 319,43232,817Східна Азія
 Йорданія27,12934,6175,000Західна Азія
 Казахстан129,757193,26111,434Центральна Азія
 Північна Корея28,00040,0001,900Східна Азія
 Південна Корея1 007,0841 459,24630,200Східна Азія
 Кувейт117,316138,09938,293Західна Азія
 Киргизстан4,44411,7722,162Центральна Азія
 Лаос6,34115,6892,435Південно-Східна Азія
 Ліван39,14959,90615,331Західна Азія
 Макао22,10018,47059,451Східна Азія
 Малайзія218,950412,30214,603Південно-Східна Азія
 Мальдіви1,4331,7555,483Південна Азія
 Монголія5,80710,2523,727Східна Азія
 Непал15,10835,2311,250Південна Азія
 Оман53,78278,10026,197Західна Азія
 Пакистан164,792464,7112,789Південна Азія
 Філіппіни199,591351,3703,725Південно-Східна Азія
 Катар126,518149,99588,232Західна Азія
 Росія1 884,0792 222,95715,807Північна Азія
 Саудівська Аравія434,440619,82623,742Західна Азія
 Сінгапур217,377291,71257,238Південно-Східна Азія
 Шрі-Ланка48,241104,1245,103Південна Азія
 Сирія59,633105,3245,108Західна Азія
 Тайвань426,984810,48734,743Східна Азія
 Таджикистан5,57814,5291,907Центральна Азія
 Таїланд312,605584,7688,643Південно-Східна Азія
 Туреччина729,051960,51113,392Західна Азія
 Туркменістан27,96035,8836,597Центральна Азія
 ОАЕ239,650186,90836,973Західна Азія
 Узбекистан37,72485,3633,022Центральна Азія
В'єтнам101,987275,6392,793Південно-Східна Азія
 Ємен30,02363,3292,595Західна Азія

Населення ред.

Докладніше: Населення Азії
Зміни населення
РікНаселенняЗміна
1500243 000 000—
1700436 000 000+79.4%
1900947 000 000+117.2%
19501 402 000 000+48.0%
19993 634 000 000+159.2%
Джерело: "UN report 2004 data" (PDF).

Азія є найбільш заселеним континентом світу. Тут на 30 % суходолу планети мешкає 60 % людства. За оцінками Відділу народонаселення ООН у 2011 році населення Азії становило 4,21 млрд і зростало на понад 1 % (46 млн) на рік[19]. Темпи зростання населення коливаються від −0,05 % в Японії до понад 3 % в Катарі, Афганістані, Іраку і Ємені. Левова частка приросту населення в абсолютних числах припадає на Індію (понад 17 млн) та Китай (6 млн).

Демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді. В Індонезії більшість населення концентрується на острові Ява з родючими вулканічними ґрунтами (більше 700 осіб/км²)[20]. Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбрусу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[20]. Високогірні простори та пустелі незаселені або мало заселені, суворі кліматичні умови також завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[20].

Населення переважно жовтої та білої (на заході) рас.

Токіо — найбільша агломерація Японії та світу

Рівень урбанізації від понад 90 % (Сінгапур, Кувейт, Ізраїль) до 10 % (Непал, Оман, Камбоджа, Бутан);[джерело?] найбільші міські агломерації: Токіо, Ґуанчжоу, Сеул, Шанхай, Делі, Мумбаї (Бомбей), Маніла.[21]

Східна Азія має найвищі темпи зростання Індексу розвитку людського потенціалу[22] (ІРЛП), досягши майже вдвічі вищого за середній приросту за останні 40 років, відповідно до аналізу звітів про охорону здоров'я, освіту і даних про доходи. КНР, друга у світі за величиною приросту з 1970 року, є єдиною країною зі списку «10 найшвидших», яка досягла це передусім за рахунок зросту доходів, а не досягнень в галузі здоров'я або освіти. Дохід на душу населення в Китаї за останні чотири десятиліття збільшився у вражаючі 21 рази, що видобуло сотні мільйонів людей з бідності. Тим не менш, Китай не був серед найкращих у регіоні за підвищенням відвідуваності шкіл і тривалості життя.[23]

Непал, інша країна зі списку «10 найшвидших», досягла прогресу з 1970 року, в основному, за рахунок охорони здоров'я та освіти. У даний час (2010-і) очікувана тривалість життя є на 25 років більшою, ніж в 1970-х роках. Понад чотири з кожних п'яти дітей шкільного віку в Непалі відвідують початкову школу, у порівнянні з лише кожним п'ятим 40 років тому.[23] Японія і Південна Корея займають найвищі місця серед азійських країн (місце 11 і 12 у світі, знаходяться в групі «дуже високого рівня людського розвитку»), далі йдуть Гонконг (21) і Сінгапур (27). Афганістан (155 з 169 країн, що оцінювалися) посів найнижчу сходинку серед азійських країн.[23]

Регіони ред.

Регіони Азії:
Докладніше: Список держав та залежних територій Азії ‎

Можна виділити такі великі частини Азії:

Мови ред.

Докладніше: Мови Азії

Азія є батьківщиною кількох мовних сімей і багатьох мовних ізолятів. Більшість азійських країн більш ніж на одну мову, яка є рідною для населення. Наприклад, відповідно до Ethnologue, в Індонезії говорять більш ніж 600 мовами, в Індії понад 800-ами, на Філіппінах більше сотнею. Багато мов і діалектів використовується в різних провінціях Китаю.

Офіційні мови:

Релігія ред.

Азія є колискою сучасних великих релігій: християнства, юдаїзму, буддизму, індуїзму та ісламу.

Див. також ред.

Азія
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Новини у Вікіновинах?
Азія у Вікімандрах?
Файли у Вікісховищі?


Примітки ред.

  1. ↑ Байкал — найбільше озеро (31 500 км²), що повністю лежить у межах континенту.

Джерела ред.

  1. ↑ Like herrings in a barrel. The Economist. The Economist online, The Economist Group (Millennium issue: Population). 23 December 1999. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 17 березня 2012..
  2. ↑ Asia. eb.com, Encyclopædia Britannica. Chicago: Encyclopædia Britannica, Inc. 2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 17 березня 2012.
  3. ↑ National Geographic Atlas of the World (вид. 7th). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN 978-0-7922-7528-2. «Europe» (pp. 68-9); «Asia» (pp. 90-1): «A commonly accepted division between Asia and Europe is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»
  4. ↑ How Is The Border Between Europe And Asia Defined?. WorldAtlas (амер.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  5. ↑ (Lewis та Wigen, 1997, с. 170–173)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 17 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Five Years of China's WTO Membership. EU and US Perspectives on China's Compliance with Transparency Commitments and the Transitional Review Mechanism [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Legal Issues of Economic Integration, Kluwer Law International, Volume 33, Number 3, pp. 263—304, 2006.by Paolo Farah [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]
  8. ↑ The World Economy: Historical Statistics, Angus Maddison
  9. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Professor M.D. Nalapat. Ensuring China's "Peaceful Rise". Bharat-rakshak.com. 11 вересня 2001. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  11. ↑ Dahlman, Carl J; Aubert, Jean-Eric. China and the Knowledge Economy: Seizing the 21st century. WBI Development Studies. World Bank Publications. Eric.ed.gov. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  12. ↑ The Real Great Leap Forward. The Economist. Sept 30, 2004. The Economist. 30 вересня 2004. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 1 червня 2010.
  13. ↑ Chris Patten. Financial Times. Comment & Analysis: Why Europe is getting China so wrong. Accessed 30 January 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 5 березня 2008.
  14. ↑ Rise of Japan and 4 Asian Tigers from. emergingdragon.com. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 червня 2010.
  15. ↑ Commonwealth Business Council-Asia. Архів оригіналу за 28 липня 2007. Процитовано 12 квітня 2007.
  16. ↑ Philippine potential cited. sme.com.ph. 24 лютого 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 1 березня 2011.
  17. ↑ World Wealth Report 2010 [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.]. capgemini.com (необхідна реєстрація)
  18. ↑ International Monetary Fund, World Economic Outlook Database, October 2010: Nominal GDP list of countries. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 8 квітня 2012.
  19. ↑ United Nations, Department of Economic and Social Affairs — Population Division, Population Estimates and Projections Section — World Population Prospects, the 2010 Revision. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 19 березня 2012.
  20. ↑ а б в Кузик С. П., 2002.
  21. ↑ [1] [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.] Citypopulation
  22. ↑ Індекс розвитку людського потенціалу [Архівовано 20 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)(ісп.)(фр.)
  23. ↑ а б в 2010 Human Development Report: Asian countries lead development progress over 40 years (PDF). UNDP. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2010.

Література ред.

  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.): навч. посіб. / В. А. Рубель. — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9.
  • Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  • Регіонознавство: Азія, Африка й Латинська Америка: навч. посіб. / Головченко Володимир ; Дип. акад. України при М-ві закордон. справ України. — К. : Дип. акад. при МЗС України, 2013. — 343, [7] с. : іл., портр. — ISBN 978-617-7037-01-8
  • Чому Азії вдалося. Успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу / Д. Стадвелл ; пер. з англ. О. Цехановська. — К. : Наш Формат, 2017. — 448 с. — (Світоглядна література). — ISBN 617-7279-71-5.
  • Lewis, Martin W.; Wigen, Kären (1997). The myth of continents: a critique of metageography. Berkeley and Los Angeles: University of California Press. ISBN 0-520-20743-2.
  • Ventris, Michael; Chadwick, John (1973). Documents in Mycenaean Greek (вид. 2nd). Cambridge: University Press.
  • (рос.) Синицын В. М. [2] / АН СССР. М-во геологии и охраны недр. Лаборатория геологии угля. — М.—Л. : Изд-во АН СССР. Ленингр. отд-ние, 1962. — 268 с. — 1400 прим. Архівовано з джерела 17 квітня 2021
  • (рос.) Синицын В. М. Древние климаты Евразии : [в 4 ч.]. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1965-1970.
  • Страны мира. Справочник для эрудитов и путешественников./ Сост. С. Романцова — Харьков, 2005. — 159 с.

Посилання ред.

Отримано з https:https://www.how.com.vn/wiki/index.php?lang=uk&q=Азія&oldid=41339670
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаСпеціальна:ПошукНові знанняUkr.netPornhubСольський Микола ТарасовичYouTubeУкраїнаKlavdia PetrivnaЧорнобильська катастрофа23 квітняФайл:XVideos logo.svgM577International MXT-MVATACMSЧервінський Роман ГригоровичЮрій (Георгій) ЗмієборецьХарківська телевежаШевченко Тарас ГригоровичКулеба Дмитро ІвановичДжозефіна ДжексонOLXКиївЮрій ВеснянийАвстраліяЛеся УкраїнкаВанільне небоFacebookРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Територіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДруга світова війнаУкраїнська абетка115-та окрема механізована бригада (Україна)Всесвітній день книги та авторського праваКуліш Пантелеймон ОлександровичMIM-104 PatriotПесахВелика Британія