Чакрі Нарубет
«Чакрі Нарубет» (тай. จักรีนฤเบศร — «Династія Чакрі») — легкий авіаносець військово-морських сил Таїланду.
| «Чакрі Нарубет» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | легкий авіаносець | |
| Держава прапора |  Таїланд | |
| Належність | Військово-морські сили Таїланду | |
| Спущено на воду | 20 січня 1996 року | |
| Введено в експлуатацію | 27 березня 1997 року | |
| Статус | на службі | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 11 485 тонн (повне) | |
| Довжина | 182,6 м | |
| Ширина | 30,5 м | |
| Осадка | 6,2 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 газотурбінні двигуни General Electric LM2500 2 дизелі MTU 16V 1163 TB83 | |
| Потужність | 44 250 к.с.(газотурбінні двигуни) 11 780 к.с. (дизельні двигуни) | |
| Швидкість | 26 вузлів | |
| Автономність плавання | 10 000 миль на 12 вузлах | |
| Екіпаж | 455 осіб | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | ЗРК «Mistral» | |
| Авіація | до 14 літаків та вертольотів зазвичай 6 літаків Hawker Siddeley Harrier 6 вертольотів Sikorsky SH-60 Seahawk | |
Історія створення
ред.у 1992 році ВМС Таїланду замовили іспанській фірмі «Басан» (ісп. Bazán) розробку легкого авіаносця. Корабель був закладений 12 липня 1994 року на верфі у м. Ферроль, спущений на воду 20 січня 1996 року. Ходові випробування почались у жовтні 1996 року. Корабель вступив у стрій 27 березня 1997 року, прибув у Таїланд у серпні 1997 року.
Конструкція
ред.За своєю конструкцією «Чакрі Нарубет» нагадує іспанський авіаносець «Principe de Asturias». Корабель має розміри 182,6 x 30,5 м. Він оснащений комбінованою силовою установкою з двох газотурбінних двигунів General Electric LM2500 потужністю 44 250 к.с. та двох дизелів потужністю 11 780 к.с. (CODOG).
Корабель обладнаний каютами для розміщення короля та членів королівської сім'ї.
Озброєння
ред.Авіаносець здатен нести до 14 літаків та вертольотів. Зазвичай на ньому розміщуються 6 літаків Hawker Siddeley Harrier та 6 вертольотів Sikorsky SH-60 Seahawk. У режимі вертольотоносця корабель здатний нести 15—18 вертольотів.
Початково заплановане зенітне озброєння — ЗРК Phalanx CIWS та RIM-7 Sea Sparrow — встановлене не було. Зараз ППО корабля забезпечують ЗРК «Mistral».
Історія служби
ред.
«Чакрі Нарубет» — перший авіаносець у Південно-Східній Азії.[1]Він призначений для прикриття Таїландського флоту та комунікацій на випадок війни, а також для управління діями надводних сил, як флагманський корабель. У мирний час — для патрулювання морського узбережжя країни, надання допомоги у випадку стихійних лих, рятувально-пошукових операцій. У разі потреби корабель може бути переобладнаний на морський госпіталь.
Через брак коштів корабель виходить у море не частіше одного разу в квартал та практично не бере участі в морських навчаннях. Під час кожного з виходів у море на кораблі присутній хтось із членів королівської родини, тому «Чакрі Нарубет» часто жартома називають найдорожчою у світі королівською яхтою.[2][3]
Галерея
ред.
Примітки
ред.Література
ред.- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ./. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
- Robert Gardiner, ed. (1995). Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. Annapolis: Naval Institute Press. p. 105. ISBN 1557501327. (рос.)
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чакрі Нарубет
