Рубен Аморім
Рубен Аморім (порт. Rúben Amorim; нар. 27 січня 1985, Лісабон) —— португальський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2020 року очолює тренерський штаб команди «Спортінг».
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Рубен Філіпе Маркеш Аморім | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 27 січня 1985[1][2] (39 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Лісабон, Португалія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см[3] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Португалія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1998—1999 2000–2003 | «Бенфіка» «Белененсеш» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виступав, зокрема, за клуби «Белененсеш», «Бенфіка» та «Бенфіка», а також національну збірну Португалії.
Чотириразовий чемпіон Португалії. Володар Кубка Португалії. Чемпіон Португалії (як тренер).
Клубна кар'єра
ред.Народився 27 січня 1985 року в Лісабоні. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Бенфіка» та «Белененсеш».
«Белененсеш»
ред.Рубен дебютував в Прімейра-лізі 14 грудня 2003 року в домашньому матчі «Белененсеша» проти клубу «Алверка» (2:0)[4]. Рубен вийшов на заміну на 90-й хвилині матчу. У сезоні 2005–06 він став регулярним гравцем основи.
У кампанії 2007–08 років Аморім стартував у 28 із 29 матчів ліги (усього провів 2491 хвилину на полі) і допоміг своїй команді закінчити сезон на восьмій позиції.
Усього в клубі провів п'ять сезонів, взявши участь у 96 матчах чемпіонату.
«Бенфіка»
ред.Своєю грою за останню команду привернув увагу клубів «Бенфіка», «Брага», «Порту», «Шальке 04», «Тоттенгем Готспур», «Тулуза». І наприкінці квітня 2008 року Аморім підписав чотирирічну угоду з «Бенфікою» після закінчення терміну дії контракту з «Белененсешом»[5]. Протягом свого першого сезону він був регулярним стартером, забив свій перший гол 23 листопада, здобувши перемогу 0–2 над коїмбрською Академікою[6].
30 січня 2012 року став на правах оренди до червня наступного року гравцем «Браги».
14 серпня 2015 року Аморім приєднався до складу катарського клубу «Аль-Вакра» на правах оренди на сезон[7]. 4 квітня 2017 року, після більш ніж року бездіяльності, 32-річний Рубен розірвав контракт з «Бенфікою» та завершив кар'єру[8].
Виступи за збірні
ред.Протягом 2005–2008 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах.
2010 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2010 року у ПАР.
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 14 матчів.
Кар'єра тренера
ред.Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2018 року, очоливши тренерський штаб клубу «Каза Піа», де пропрацював з 2018 по 2019 рік.
2019 року став головним тренером фарм-клубу, а потім і основної команди «Браги», тренував португальський клуб один рік.
Аморім став тренером «Спортінга» 4 березня 2020 року після звільнення Сілаша, підписавши угоду до 30 червня 2023 року з опцією викупу за 20 мільйонів євро[9]. 23 січня 2021 року Аморім виграв другий поспіль фінал Кубка португальської ліги проти свого попереднього клубу; і його, і тренера «Браги» Карлуша Карвальяла відправили на трибуни через суперечки між собою[10].
4 березня 2021 року Аморім продовжив свій контракт ще на один рік, цього разу із опцією викупу вже на 30 мільйонів євро[11]. 11 травня, після домашньої перемоги від «Боавішти» з рахунком 1:0, він виграв перший національний чемпіонат для команди за 19 років[12].
Титули і досягнення
ред.- Гравець
- Чемпіон Португалії (3):
- Володар Кубка Португалії (1):
- Володар Кубка португальської ліги (6):
- Володар Суперкубка Португалії (1):
- Володар Кубка португальської ліги (3):
- Чемпіон Португалії (1):
- Володар Суперкубка Португалії (1):
Статистика виступів
ред.Статистика виступів за збірну
ред.
Португалія| Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 15-6-2010 | Порт-Елізабет | Кот-д'Івуар  | 0 – 0 | Португалія | ЧС 2010 - 1-й етап | - |  85' |
| 11-9-2012 | Брага (Португалія) | Португалія | 3 – 0 |  Азербайджан | Відбір до ЧС 2014 | - | 76' |
| 16-10-2012 | Порту | Португалія | 1 – 1 |  Північна Ірландія | Відбір до ЧС 2014 | - | 47' |
| 14-11-2012 | Лібревіль | Габон  | 2 – 2 | Португалія | товариський матч | - | 85' |
| 6-2-2013 | Гімарайнш | Португалія | 2 – 3 |  Еквадор | товариський матч | - | 80' |
| 7-6-2013 | Лісабон | Португалія | 1 – 0 |  Росія | Відбір до ЧС 2014 | - | 73' |
| 10-6-2013 | Женева | Хорватія  | 0 – 1 | Португалія | товариський матч | - | |
| 14-8-2013 | Фару | Португалія | 1 – 1 |  Нідерланди | товариський матч | - |  84' |
| 6-9-2013 | Белфаст | Північна Ірландія | 2 – 4 | Португалія | Відбір до ЧС 2014 | - | 90' |
| 11-9-2013 | Фоксборо (Массачусетс) | Бразилія  | 3 – 1 | Португалія | товариський матч | - | 60' |
| 31-5-2014 | Oeiras | Португалія | 0 – 0 |  Греція | товариський матч | - | 46' |
| 6-6-2014 | Фоксборо (Массачусетс) | Мексика  | 0 – 1 | Португалія | товариський матч | - | 80' |
| 10-6-2014 | Іст-Ратерфорд | Ірландія  | 1 – 5 | Португалія | товариський матч | - | 81' |
| 26-6-2014 | Бразиліа | Португалія | 2 – 1 |  Гана | ЧС 2014 - 1-й етап | - | |
| Усього | Матчів | 14 | Голів | 0 |
Примітки
ред.- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ As — Madrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
- ↑ Rúben Amorim. worldfootball.net (англ.). Процитовано 4 січня 2021.
- ↑ Belenenses frente ao Alverca. www.record.pt (pt-PT) . Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Ruben Amorim.Ai Jesus que lá vou eu. ionline (порт.). Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Benfica vence (0-2) a Académica. www.jn.pt (порт.). Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Ruben Amorim emprestado ao Al-Wakrah. web.archive.org. 29 вересня 2015. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Rúben Amorim rescinde com o Benfica e coloca ponto final na carreira. www.ojogo.pt (порт.). Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Rúben Amorim no Sporting até 2023. www.record.pt (pt-PT) . Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Sporting battle their way to League Cup glory with victory over Braga. portugoal.net. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Admin. Rúben Amorim Renews Contract With Sporting Until June 2024 - ZAP » Sports » Prime Time Zone (амер.). Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ UEFA.com (11 травня 2021). Sporting é campeão de Portugal ao fim de 19 anos. UEFA.com (порт.). Процитовано 26 травня 2021.
Посилання
ред.- Рубен Аморім на сайті ФІФА (англ.)
- Рубен Аморім на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Рубен Аморім на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Рубен Аморім на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Рубен Аморім на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Рубен Аморім на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Рубен Аморім на сайті Soccerbase (англ.)
- Рубен Аморім на сайті Eu-football.info (англ.)
- Профіль гравця на сайті Goal.com (італ.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |