Одра

Слов'янська назва — Одра. Її використовують у Чехії, Польщі, Сілезії та Лужиці. Німецька назва — Одер. Вона поширена в Німеччині та інших країнах. В Україні використовуються обидві назви.

Стародавні римляни називали річку Wiadua, або Wiadrus; середньовічною латиною назва річки: Od(d)era; латиною періоду Відродження: Viadrus.

Джерело Одри розташоване на південно-східній стороні гори Фідлув Копець в Одерських горах на висоті 633 м над рівнем моря, звідти річка прямує Моравською брамою, далі через Сілезію. У верхній течії між Богуміном і гирлом Ользи^[2] на короткій ділянці річка є кордоном між Польщею та Чехією, а в нижній — від гирла Ниси-Лужицької (на 542,4 км течії) — між Польщею та Німеччиною (161,7 км)^[3][4]. У Костшин-над-Одрою в Одру впадає Варта.

Нижче міста Грифіно в селі Відухова на 704,1 км, Одра розгалужується на два гирла — Східна Одра, що переходить у Регалицю та вливається до озера Домб'є, протікає через центральні ділові райони Щецина, і Західну Одру що оминає із заходу озеро Домбе. В околицях Щецину в Мендзиздроє, Одра вже розгалужується (на додаток до Одеру Східного і Західного) на Дуншицю, Парницю і Святу. Північний рукав Західної Одри, від північного мосту Траси Замкової в Щецині, належить до акваторії польських внутрішніх морських вод.

Ділянка річки від Полице, що об'єднує Західний Одер та води з озера Домбе, прямує до Одерської губи та має назву Домйонжа (Domiąża).

Середній ухил річки в її верхній течії становить 7 ‰, нижче Моравської брами падає до 1 ‰ і середній ухил по всій довжині становить 0,73 ‰.

Одра має обмежений обсяг стоку; її середнє відношення стоку до опадів є найнижчим серед річок, що впадають у Балтику. У маловодні періоди, влітку і восени, річка живиться від водосховищ, побудованих у верхів'ях на її притоках. Влітку в верхів'ях водної системи Одри йдуть сильні дощі, а навесні її середня і нижня течії страждають від повені, викликаної талими водами. Обсяг стоку залежить від кількості опадів. Наприклад, у період 1951-80 рр. в верхній течії річки стік Одри становив 45 м³/сек, з екстремумами 4,25 і 890 м³/сек; у той же період в середній течії річки стік становив 530 м³/сек, а крайні значення — 156 та 2169 м³/сек. Річка покрита льодом до 40 днів на рік.

Сильні паводки: липень — серпень 1496, серпень 1501, серпень — вересень 1515, березень 1565, липень 1675, березень — квітень 1698, березень — квітень 1709, червень — липень 1736, квітень 1785, серпень — вересень 1813, березень 1830, вересень 1831, березень 1838, серпень — вересень 1854, лютий — березень 1876, березень 1891, липень 1903, жовтень 1915, червень 1926, жовтень — листопад 1930, березень — квітень 1940, березень — квітень 1947, січень 1982), липень — серпень 1997, травень — червень 2010^[5].

Як і у випадку з багатьма іншими річками світу, які течуть через індустріальні регіони, води Одра сильно забруднені. За даними інспекції з охорони довкілля тільки за 2012 рік води Одри винесли в Балтійське море велику кількість важких металів, в тому числі 19,1 тонн цинку, 56,1 тонн міді, 7,5 тонн свинцю, 0,4 тонни кадмію, 26,5 тонн нікелю і близько 200 кг ртуті^[6]. З риб, які все ще зустрічаються в річці, найпоширенішими є лящ і вугор.

Ліві притоки — Опава, Псіна, Цисек, Олшувка, Страдуня, Особлога, Прушковський Потік, Ниса-Клодзька, Олава, Шленза, Бистшиця, Шредська Вода, Ціха Вода, Качава, Слєпця, Зімниця, Дембняк, Бяла Вода, Чарна Струга, Шльонська Охла, Холодний Потік, Бубр, Лом'янка, Рача, Ниса-Лужицька, Фінов, Гуниця.

Праві — Остравіце, Ольза, Руда, Беравка, Клодниця, Чарнка, Мала-Панев, Стобрава, Відава, Єзєжиця, Барич, Кжицькі-Рув, Обжиця, Яблонна, Плішка, Олобок, Грижинка, Варта, Мисла, Кужиця, Стуб'я, Ружиця, Тива, Плоня, Іна, Говениця.

Одра судноплавна на більшій частині своєї течії, від міста Кендзежин-Козле, де річка з'єднується з Глівіцким каналом, до Щецинської затоки.

Канали поєднують Одру з річками Гафель, Шпрее, Вісла та Клодниця.

• Гливицький канал (праворуч, на 98 км течії річки, Кендзежин-Козле),
• Канал Одер-Шпрее (ліворуч, на 553 км течії річки, Айзенхюттенштадт),
• Канал Фінов (ліворуч, на 667 км течії річки, Хоензатен, з'єднує Одер і Гафель, втратив своє економічне значення 1914 року після завершення будівництва нового каналу Одер-Гафель),
• Канал Одер-Гафель (ліворуч, на 667 км течії річки, Хоензатен),
• Канал Хоензатен-Фрідріхсталь (нім. Hohensaaten-Friedrichsthaler Wasserstraße, HoFriWa) (ліворуч, Західна Одра, Хоензатен),
• через річку Варта, її притоку Нотець, Бидгощський канал і річку Брда Одра з'єднується з Віслою.

Основна секція: Острава, Богумін (Чехія), Ратибор, Кендзежин-Козьле, Крапковіце, Ополе, Бжеґ, Олава, Єльч-Лясковіце, Вроцлав, Бжег-Дольний, Сцинава, Шліхтинґова, Ґлоґув, Битом-Оджанський, Нова Суль, Кросно-Оджанське (Польща), Айзенхюттенштадт, Франкфурт-на-Одері (Німеччина), Слубіце, Костшин-над-Одрою, Цединя (Польща), Шведт, Гарц (Німеччина), Грифіно, Щецин, Полиці (Польща).

Секція Дзівни (між островом Волін і материковою Польщею): Волін, Камінь-Поморський, Дзівнув (Польща).

Секція Свіни (між островами Волін і Узедом): Свіноуйсьце (Польща).

Щецинська затока: Нове Варпно (Польща) і Уккермунде (Німеччина).

Секція Пєєнє (між островом Узедом і материковою Німеччиною): Узедом, Лассан, Вольгаст (Німеччина).

• 
  Одра у селі Якубчовіце (Чехія)
• 
  Одра у Остраві
• 
  Одра біля Уразу (Польща)
• 
  Одра біля Ратибору
• 
  Міст П'ястів в Ополе
• 
  Острів Тумський на Одрі (Вроцлав)
• 
  Одра у Ґлоґуві
• 
  Злиття Одри і Ниси-Лужицької
• 
  Одра (Одер) у Німеччині
• 
  Одра взимку
• 
  Замерзла Одра біля Шведту
• 
  Одра у Франкфурті-на-Одері
• 
  Одра у Костшині-над-Одрою
• 
  Одра у Щецині

Одра поблизу Бжегу-Дольного

• Oder River (river, Europe) «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• Одра БСЭ (рос.)
• www.odra.org
• Odra, niem. Oder, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 386. (пол.)