Матвієнко Микола Олександрович
Мико́ла Олекса́ндрович Матвіє́нко (нар. 2 травня 1996, Саки, АР Крим, Україна) — український футболіст, захисник донецького «Шахтаря» та збірної України. Триразовий чемпіон України, чотириразовий переможець Кубка України, дворазовий півфіналіст Ліги Європи (2015/16, 2019/20), фіналіст Юнацької ліги УЄФА 2014/15.
 | ||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Микола Матвієнко у 2016 році | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Микола Олександрович Матвієнко | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 травня 1996 (28 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Саки, АР Крим, Україна | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 182 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Мотя | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний захисник, лівий захисник, правий захисник | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Шахтар» | |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 22 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 2009–2013 | «Шахтар» | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
«Шахтар» ред.
Початок кар'єри ред.
Вихованець «Шахтаря» (Донецьк). Дебютував за юніорську команду «гірників» у виїзній грі проти київського «Динамо». За основний склад уперше зіграв у матчі Кубка України проти «Арсеналу». У чемпіонаті України дебютував у грі з «Чорноморцем».
Фіналіст Юнацької ліги УЄФА 2014/15 (зокрема, учасник фінального матчу проти «Челсі»[1]).
Оренда до «Карпат» ред.
У лютому 2017 року на правах оренди перейшов до львівських «Карпат», де провів другу половину сезону 2016/17[2]. Став одним із ключових виконавців «зелено-білих» (усі 14 матчів весни в основі; 1 гол, 2 результативні передачі[3]), дебютував у національній збірній України, а за версією УПЛ визнаний другим найкращим лівим захисником чемпіонату України 2016/17[4].
«Ворскла» ред.
3 липня 2017 року було офіційно оголошено про перехід Матвієнка до складу полтавської «Ворскли» на правах оренди[5]. У зимове міжсезоння повернувся до «Шахтаря».
Статистика ред.
«Клубна статистика» ред.
- Станом на 25 травня 2024
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок країни | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2015/16 | «Шахтар» | ПЛ | 2 | 0 | КУ | 4 | 0 | — | — | — | СКУ | 0 | 0 | 6 | 0 |
| 2016/17 | ПЛ | 0 | 0 | КУ | 1 | 0 | ЛЄ | 2 | 0 | СКУ | 0 | 0 | 3 | 0 | |
| 2017/18 | ПЛ | 3 | 0 | КУ | 1 | 0 | — | — | — | СКУ | 0 | 0 | 4 | 0 | |
| 2018/19 | ПЛ | 18 | 3 | КУ | 3 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 5+1 | 0 | СКУ | 0 | 0 | 27 | 3 | |
| 2019/20 | ПЛ | 26 | 1 | КУ | 1 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 6+6 | 0 | СКУ | 0 | 0 | 39 | 1 | |
| 2020/21 | ПЛ | 20 | 1 | КУ | 0 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 4+4 | 0 | СКУ | 1 | 0 | 29 | 0 | |
| 2021/22 | ПЛ | 14 | 1 | КУ | 0 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СКУ | 1 | 0 | 23 | 1 | |
| 2022/23 | ПЛ | 28 | 2 | — | — | — | ЛЧ/ЛЄ | 6+4 | 0 | — | — | — | 38 | 2 | |
| 2023/24 | ПЛ | 23 | 3 | КУ | 2 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 5+2 | 1+1 | — | — | — | 32 | 5 | |
| Усього за «Шахтар» | 134 | 11 | 12 | 0 | 53 | 2 | 2 | 0 | 201 | 13 | |||||
| 2016/17 | «Карпати» | ПЛ | 14 | 1 | КУ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 14 | 1 |
| 2017/18 | «Ворскла» | ПЛ | 16 | 0 | КУ | 3 | 0 | — | — | — | — | — | — | 19 | 0 |
| Всього за кар'єру | 164 | 12 | — | 15 | 0 | — | 53 | 2 | — | 2 | 0 | 234 | 14 | ||
Матчі за збірну ред.
Станом на 4 червня 2024 року
Україна
Збірна ред.
Основний гравець збірної України на Юнацькому чемпіонаті Європи (U-19) 2015 року, де провів усі 3 групові поєдинки.
У національній збірній дебютував 24 березня 2017 року у виїзному матчі відбору до ЧС-2018 проти Хорватії.
Особисте життя ред.
Брат Миколи Матвієнка, Дмитро Матвієнко, грав за сімферопольську «Таврію», клуб «Тирасполь», продовжує виступи в окупованому Росією Криму[6].
Досягнення ред.
«Шахтар»:
- Чемпіон України (5): 2017/18, 2018/19, 2019/20, 2022/23, 2023/24
- Срібний призер Чемпіонату України (2): 2015/16, 2020/21
- Володар Кубка України (5): 2015/16, 2016/17, 2017/18, 2018/19, 2023/24
- Володар Суперкубка України (1): 2021
- Півфіналіст Ліги Європи (2): 2015/16, 2019/20
- Фіналіст Юнацької ліги УЄФА: 2014/15
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Shakhtar Donetsk – Chelsea | UEFA Youth League. UEFA.com (англ.). 13 квітня 2015. Архів оригіналу за 7 січня 2022.
- ↑ Микола Матвієнко – гравець ФК «Карпати». Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017.
- ↑ Микола Матвієнко. Статистика останніх турнірів. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
- ↑ П’ять номінацій + «33 найкращих». Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
- ↑ Офіційно: Микола Матвієнко – гравець «Ворскли». sport.ua. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Посилання ред.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги
- Матвієнко Микола Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті ФК «Шахтар» (Донецьк) [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Матвієнко Микола Олександрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Матвієнко Микола Олександрович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
