Горно-Бадахшанська автономна область
Го́рно-Бадахша́нська автономна область (ГБАО, тадж. Вилояти Мухтори Кӯҳистони Бадахшон) — адміністративна одиниця Таджикистану, яка займає 44,9 % площі території країни. Є частиною історичної області Бадахшан.
| Горно-Бадахшанська автономна область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
тадж. Вилояти Мухтори Кӯҳистони Бадахшон | |||||
 | |||||
| Адм. центр | місто Хорог | ||||
| Країна |  Таджикистан | ||||
| |||||
| Номерний знак | 04РТ | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 214 300 осіб (2015[1]) | ||||
| - густота | 3,34 осіб/км² | ||||
| Етнікон | тадж. бадахшонӣ, тадж. помирӣ, рос. памирцы, рос. бадахшанцы, тадж. помириҳо, тадж. бадахшониҳо і рос. бадахшанец | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 64 100 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 7495 м (пік Ісмаїла Самані) | ||||
| - мінімальна | 7496 м | ||||
| Часовий пояс | UTC+6 | ||||
| Дата заснування | 2 січня 1925 | ||||
| Голова Хукумату | Кадир Касім | ||||
| Код ISO 3166-2 | TJ-GB | ||||
 | |||||
 | |||||
| |||||
Історія ред.
Автономна область була утворена 2 січня 1925 року. Після створення 1929 року Таджицької РСР, до неї було приєднано і ГБАО. Протягом 1950-их багатьох памірців, мешканців області, було примусово переселено до південно-західного Таджикистану. Коли 1992 року у Таджикистані вибухнула громадянська війна, місцева влада односторонньо оголосила незалежність від республіки Таджикистан. Під час громадянської війни багато памірців ставали об'єктами вбивства серед ворогуючих груп, ГБАО стала бастіоном для опозиції. Пізніше місцева влада відмовилося від своїх сепаратистських закликів.
Географія ред.
На території автономної області знаходяться одні з найвищих гір світу — Памір. Найвищими вершинами є три семитисячника — Пік Незалежності (колись Пік Леніна, 7134 м, на кордоні з Киргизстаном), Пік Ісмаїла Самані (колишній Пік Комунізму), 7495 м) та Пік Корженевської (7105 м).
Транспорт ред.
Тільки автодороги сполучають автономну область із зовнішнім світом. Хорог-Ош та Хорог-Душанбе є частинами Памірського шосе. Третя дорога з Хорогу в Китай через перевал Кульма вельми важка. Від Пакистану автономну область відокремлює вузька, але майже непрохідна частина Афганістану — Ваханський коридор.
Населення ред.
| Рік | Населення, осіб | Міське населення, осіб | Сільське населення, осіб |
|---|---|---|---|
| 1989 | 160900 | 20200 | 140700 |
| 1995 | 188000 | 24300 | 163700 |
| 1996 | 191400 | 24800 | 166600 |
| 1997 | 195100 | 25200 | 169900 |
| 1998 | 199700 | 26800 | 172900 |
| 1999 | 203900 | 27200 | 176700 |
| 2000 | 206200 | 27400 | 178800 |
| 2001 | 207400 | 27600 | 179800 |
| 2002 | 208300 | 27800 | 180500 |
| 2003 | 208800 | 27800 | 181000 |
| 2004 | 209500 | - | - |
| 2005 | 206800 | - | - |
| 2006 | 206400 | - | - |
| 2007 | 206200 | 27500 | 178700 |
| 2008 | 203000 | 27600 | 175400 |
| 2009 | 203700 | 27700 | 176000 |
| 2010 | 204800 | 27800 | 177000 |
| 2011 | 206500 | 28100 | 178400 |
| 2012 | 208500 | 28400 | 180100 |
| 2013 | 210200 | 28600 | 181600 |
| 2014 | 212100 | - | - |
| 2015 | 214300 | - | - |
Адміністративний поділ ред.
Автономна область поділяється на 7 районів та 1 місто (Хорог):
| Район | Площа, км² | Населення, осіб (2010[2]) | Населення, осіб (2013[3]) | Центр | Джамоати | Населені пункти | Розташування |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| місто Хорог | 23,1 | 28100 | 28600 | Хорог | - | 3 | |
| Ванцький район | 4430,5 | 30800 | 31300 | Ванч | 6 | 57 |  |
| Дарвозький район | 2824,5 | 21000 | 21500 | Калаїхум | 4 | 57 |  |
| Ішкашимський район | 3656,0 | 29700 | 30300 | Ішкашим | 7 | 45 |  |
| Мургабський район | 38442,2 | 13800 | 14000 | Мургаб | 6 | 24 |  |
| Рошткалинський район | 4260,0 | 24400 | 25100 | Рошткала | 6 | 106 |  |
| Рушанський район | 5870,7 | 23800 | 24300 | Рушан | 7 | 43 |  |
| Шугнанський район | 4560,0 | 34400 | 35100 | Вахдат | 7 | 62 |  |
Література ред.
- Hoeck, Tobias; Droux, Roman; Breu, Thomas; Hurni, Hans; Maselli, Daniel (2007). Rural energy consumption and land degradation in a post-Soviet setting – an example from the west Pamir mountains in Tajikistan. Energy for Sustainable Development. 11 (1): 48—57. doi:10.1016/S0973-0826(08)60563-3.
- Robinson, Sarah; Guenther, Tanya (2007). Rural Livelihoods in Three Mountainous Regions of Tajikistan. Post-Communist Economies. 19 (3): 359—378. doi:10.1080/14631370701312352.
- Robinson, Sarah; Whitton, Mark; Biber-Klemm, Susette; Muzofirshoev, Nodaleb (2010). The Impact of Land-Reform Legislation on Pasture Tenure in Gorno-Badakhshan: From Common Resource to Private Property?. Mountain Research and Development. 30 (1): 4—13. doi:10.1659/MRD-JOURNAL-D-09-00011.1.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 15 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 15 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017. Процитовано 15 січня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання ред.
- Map of the Gorno-Badakhshan region of Tajikistan [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- State agency on antiexclusive politics and support of business at Government of Republic of Tadjikistan
 | Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
