Дзвінкий ясенний боковий апроксимант

Ясенний (альвеолярний) боковий апроксимант — тип приголосного звука, що існує в мовах певних народів. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних апроксимантів — l, а відповідний символ X-SAMPA — l. В українській мові цей звук передається на письмі літерою л.

Дзвінкий ясенний боковий апроксимант
l
Номер МФА 155
Кодування
HTML (десяткове) l
Юнікод (hex) U+006C
X-SAMPA l
Кіршенбаум l
Звучання
noicon
Дзвінкий заясенний боковий апроксимант
Звучання
noicon
Дзвінкий зубний боковий апроксимант
Звучання
noicon

Властивості

ред.

Властивості ясенного бокового апроксиманта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Різновиди

ред.

У мовах може існувати у вигляді ясенних апікальних (кінчикових) або ламінальних (плоскоязикових) приголосних, а також ламінальних зубо-ясенних (наприклад, у французькій) або справжніх зубних, які зустрічаються рідко. Плоскоязикові зубо-ясенні приголосні зазвичай зустрічаються в мовах материкової Європи. Справжній зубний звук зазвичай зустрічається алофонічно перед /θ/, як-то в англійському слові health [hɛl̪θ].

Зубний або зубо-ясенний боковий апроксимант

ред.

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
АрабськаХаліджі[1]لين/leen[l̪eːn]колиПлоскоязиковий зубо-ясенний. Див. арабська фонологія
В'єтнамськаХанойський говір[2]lửa[l̪ɨə˧˩˧]вогоньДив. в'єтнамська фонологія
Іспанська[3]altar[äl̪ˈt̪äɾ]вівтарПлоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t/, /d/. Див. іспанська фонологія
Італійська[4][5][6]molto[ˈmol̪ːt̪o]багатоПлоскоязиковий зубо-ясенний. Алофонічна /l/ перед /t, d, s, z, t͡s, d͡z/[4][5][6]. Див. італійська фонологія
Македонська[7]лево[l̪e̞vo̞]лівоПлоскоязиковий зубо-ясенний. Див. македонська фонологія
Мапудунґун[8]afkeṉ[l̪ɐ̝fkën̪]море, озероМіжзубний[8]
НорвезькаМіський східно-норвезький говір[9]anlegg[²ɑnːl̪ɛg]заводАлофонічна /l/ після /n, t, d/[9]. Див. норвезька фонологія
Тамільська[10]புலி/puli[pul̪i]тигрДив. тамільська фонологія
Угорська[11]elem[ˈɛl̪ɛm]акумуляторПлоскоязиковий зубо-ясенний. Див. угорська фонологія
Узбецька[12]Плоскоязиковий зубо-ясенний. Веляризується між непереднім огубленим голосним і приголосною або сполучною[en] фонемою[12]
ШведськаЦентральний стандарт[13]allt[äl̪t̪]всеПлоскоязиковий зубо-ясенний. Див. шведська фонологія

Ясенний боковий апроксимант

ред.
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
АнглійськаНью-Йоркський говір[14]let[lɛt]дозволятиЗмінюється між апікальним і ламінальним, причому останнє є переважним[14].
Ірландський говір, Джорді[15]tell[tɛl]розповідати
АрабськаЛітературна[16]لا‎/laa[laʔ]ніДив. арабська фонологія
Ассирійськаܠܚܡܐ läḳma[lεxma]хліб
Валлійськаdiafol[djavɔl]диявол, чорт, дідькоДив. валлійська фонологія
ВірменськаСхідновірменська[17]լուսին/lusin[lusin] місяць (супутник)
Грецькаλέξη/léksi[ˈleksi]словоДив. новогрецька фонологія
Есперантоluno[ˈluno]місяць (супутник)Див. фонологія есперанто
Іспанська[18]hablar[äˈβ̞läɾ]говорити, розмовлятиДив. іспанська фонологія
Італійська[4][19][20]letto[ˈlɛt̪ːo]ліжкоАпікальне[5]. Див. італійська фонологія
Каталонська[21][22]laca[ˈlɑkɐ]лак для волоссяАпікальне "ясенне переднього ряду"[21][22]. Також може бути веляризованим[23]. Див. каталонська фонологія
Кашубська[24]
Киргизька[25]көпөлөк/köpölök[køpøˈløk]метеликВеляризується при голосних заднього ряду. Див. киргизька фонологія
Корейська / il[il]„один“ або „робота“Вимовляють як ясенне одноударне ɾ на початку складу. Див. корейська фонологія.
Кхмерськаភ្លេង / phléng[pʰleːŋ]музикаДив. кхмерська фонологія
ЛагууNậm Sài, місто Sa Pa[la˧˨ ɣɯ˥]мова лагуу
Лаґуlaghu[lagu]мова лаґу
Мальдівськаލަވަ / lava[laʋa]пісня
Мапудунґун[8]elun[ëˈlʊn]давати
Непальськаलामो[lämo]довгийДив. Непальська фонологія
НідерландськаЛітературна[26]laten[ˈl̻aːt̻ə]дозволятиЛамінальне. Деякі носії літературної бельгійської мови користуються чистим /l/ в усіх положеннях[26]. Див. нідерландська фонологія
Деякі східні говірки[27]mal[mɑl̻]цвільЛамінальне; вимова /l/ в усіх положеннях[27]. Див. нідерландська фонологія
Орійська[28][bʰɔlɔ]хороший
Перськаلاما‎/lama[lɒmɒ]ламаДив. Перська фонологія
Польська[29]pole[ˈpɔlɛ] полеДеякі мовці натомість вимовляють [ɫ̪] (/w/). При цьому може пом'якшитися до [lʲ]. Див. польська фонологія
Румунська[30]alună[äˈlun̪ə]фундукАпікальне. Див. румунська фонологія
Словацька[31]mĺkvy[ˈml̩ːkʋi] тихийСкладова форма може бути довгою або короткою. Див. Словацька фонологія
Словенська[32]letalo[lɛˈt̪àːlɔ]літакДив. словенська фонологія
Українська[33]обличчя[oˈblɪt͡ʃːɐ]обличчяМоже пом'якшуватися. Див. українська фонологія
Філіпіноluto[ˈluto]готуватиДив. філіппінська фонологія
Чуваськахула[xu'la]місто
Шотландська ґельська[34]maoil[mɯːl]мисЗамінюване з /ɫ̪/ та /ʎ/. Див. Ґельська фонологія
Японська / roku[lo̞kɯ̟ᵝ]шістьАпікальне[35]. Частіше [ɾ]. Див. японська фонологія

Заясенний боковий апроксимент

ред.
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
ІґбоЛітературна[36]lì[l̠ì]заривати
Італійська[5]il cervo[il̠ʲ ˈt͡ʃɛrvo](той) оленьПом'якшене плоскоязкове; алофонічне /l/ перед /ʃ, t͡ʃ, d͡ʒ/.[5] Див. італійська фонологія
СапотекськаТількіапанська[37]lan[l̠an]сажа
Турецька[38][39]lale[l̠ʲäːˈl̠ʲɛ] тюльпанПом'якшене; замінюване з веляризованим зубним боковим [ɫ̪].[38][39] Див. турецька фонологія

Примітки

ред.
  1. Qafisheh, (1977), с. 2, 14.
  2. Thompson, (1959), с. 458—461.
  3. Martínez-Celdrán, (2003), с. 255-259.
  4. а б в Rogers та d'Arcangeli, (2004), с. 117.
  5. а б в г д Canepari, (1992), с. 89.
  6. а б Bertinetto та Loporcaro, (2005), с. 133.
  7. Lunt, (1952), с. 1.
  8. а б в Sadowsky та ін., (2013), с. 88—89.
  9. а б Kristoffersen, (2000), с. 25.
  10. Keane, (2004), с. 111.
  11. Siptár та Törkenczy, (2000), с. 75—76.
  12. а б Sjoberg, (1963), с. 13.
  13. Engstrand, (2004), с. 167.
  14. а б Wells, (1982), с. 515.
  15. Jones, Mark. Sounds & Words Week 4 Michaelmas 2010 Lecture Notes (PDF). Процитовано 7 березня 2015.
  16. Thelwall, (1990), с. 38.
  17. Dum-Tragut, (2009), с. 20.
  18. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), с. 255.
  19. Bertinetto та Loporcaro, (2005), с. 132.
  20. Canepari, (1992), с. 88—89.
  21. а б Wheeler, (2005), с. 10—11.
  22. а б Voiced Alveolar Lateral - Central. Els Sons del Català.
    Voiced Alveolar Lateral - Nord Occidental. Els Sons del Català.
  23. Recasens та Espinosa, (2005), с. 1, 20.
  24. Jerzy Treder. Fonetyka i fonologia. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  25. Kara, (2003), с. 11.
  26. а б Collins та Mees, (2003), с. 197, 222.
  27. а б Collins та Mees, (2003), с. 197.
  28. Masica, (1991), с. 107.
  29. Rocławski, (1976), с. 130.
  30. Chițoran, (2001), с. 10.
  31. Hanulíková та Hamann, (2010), с. 374.
  32. Pretnar та Tokarz, (1980), с. 21.
  33. Danyenko та Vakulenko, (1995), с. 10.
  34. The guide to reading Scottish Gaelic (PDF).
  35. Labrune, (2012), с. 92.
  36. Ikekeonwu, (1999), с. 108.
  37. Merrill, (2008), с. 108.
  38. а б Zimmer та Orgun, (1999), с. 154—155.
  39. а б Göksel та Kerslake, (2005), с. 8.