Emoia boettgeri
| Emoia boettgeri | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Emoia boettgeri (Sternfeld, 1918) | ||||||||||||||||||
 Ареал поширення виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Lygosoma boettgeri | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Emoia boettgeri — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Мешкає на островах Мікронезії. Вид названий на честь німецького зоолога Оскара Беттгера[3].
Поширення і екологія ред.
Emoia boettgeri мешкають на островах Понпеї, Сапвуафік[en] і Мортлок[en] в групі Каролінських островів та на острівцях Іне, Додо і Ауторе, що є частинами атолу Арно[en] в групі Маршаллових островів. Раніше вони також мешкали на атолі Маджуро, однак вимерли. E. boettgeri живуть у вологих тропічних лісах, на галявинах, серед скель, трапляються в мангрових заростях, на плантаціях і в садах, поблизху людських поселень. Зустрічаються на висоті до 780 м над рівнем моря, на Понпеї на висоті до 400 м над рівнем моря. Ведуть наземний спосіб життя.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Emoia boettgeri загрожує знищення природного середовища, хищацтво з боку інвазивних щурів та зміни клімату.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia boettgeri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 30 липня 2023
- ↑ Emoia boettgeri у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Emoia boettgeri, p. 30).
 | Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |