CRV7

Початково розробники ракети вказували розсіювання на рівні 4 мілірадіана, проте після проведення випробувальних запусків із канадської версії багатоцільового винищувача F-18 виявилося, що розсіювання становить 3 мілірадіана^[1]. Цей результат значно перевершує розсіювання авіаційних гармат, якими оснащені більшість бойових літаків: широко поширена гармата M61 має номінальне розсіювання в 8 мілірадіан, а значно більша за розміром та значно важча гармата GAU-8 — 5 мілірадіан^[2].

Майже відразу після прийняття на озброєння канадськими ППС НАР CRV7 була висунута на конкурс у Франції. Одним із конкурсних завдань було враження цілі у вигляді вежі ракетою без бойової частини. Канадський льотчик вразив ціль з першої спроби, але, звикши працювати з набагато менш швидкою НАР МК 40, здійснив запуск з невеликої відстані, і паливо в CRV7 не встигло спалитися до попадання ракети у ціль. Від зіткнення з ціллю невигоріле паливо розпалося на шматки з збільшенням площі горіння, що призвело до зростання швидкості горіння та тиску газів до такого рівня, що звичайне горіння переросло відразу у вибухове бездетонаційне і призвело до руйнування цілі. Канадський пілот був дискваліфікований, оскільки журі конкурсу відмовилося вірити в те, що ракета не мала бойової частини^[3].