Яструб заїрський
| Яструб заїрський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Accipiter toussenelii (J. Verreaux, E. Verreaux, & Des Murs, 1855)[2] | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Accipiter macroscelides | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Яструб заїрський[3] (Accipiter toussenelii) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Мешкає в Західній Африці.
Опис ред.
Довжина птаха 36–48 см, розмах крилт 55-80 см. Виду притаманний статевий диморфізм: самці важать 150–240 г. самки 270-365 г У східних підвидів (A. t. toussenelii, A. t. canescens) верхня половина тіла темно-сіра, голова світло-сіра, нижня частина тіла рудувато-біла з білими плямами. Хвіст чорний з великими білими плямами. У молодих птахів верхня частина тіла чорнувата, а нижня біла з чорними плямами. У західних підвидів (A. t. macroscelides, A. t. lopezi) вкрхня частина тіла темно0сіра. горло сірувате, нижня частина тіла руда, поцяткована численними смужками. На хвості три білих плями. У молодих птахів верхня частина тіла темно-коричнева, живіт білий з коричневими плямами.
Поширення і екологія ред.
Заїрський яструб мешкає в Західній Африці. Більшість систематиків ділить вид на дві групи по два підвиди: західні і східні. Східна група мешкає в басейні Конго, в Габоні і на півдні Камеруну. Включає номінативний підвид A. t. toussenelii і A. t. canescens. Західна група мешкає від Камеруну до Сенегалу, включає підвиди A. t. macroscelides і A. t. lopezi.
Заїрський яструб населяє рівнинні тропічні ліси, часто живе поблизу боліт або річок, в мангрових заростях, на плантацях, в парках і садах.[4] Здебільшого цей вид мешкає на висоті до 1200 м, однак в деяких районах можуть населяти гірські ліси на висоті до 2000 м над рівнем моря.
Таксономія ред.
Заїрський яструб іноді вважається підвидом ангольського яструба.[5] Також деякі дослідники пропонують виділити західні підвиди в окремий вид, який би називався Accipiter macroscelides.
Виділяють чотири підвиди заїрського яструба:[6][7]
- A. t. macroscelides (Hartlaub, 1855), мешкає від Сенегалу до західного Камеруну;
- A. t. lopezi (Alexander, 1903), мешкає на острові Біоко;
- A. t. toussenelii (J. Verreaux, E. Verreaux e Des Murs, 1855), мешкає від південного Камеруну до Габону, а також а північних і західних районах ДР Конго ( в нижній течії Конго;
- A. t. canescens (Chapin, 1921), мешкає в верхнійтечії Конго (на північному сході ДР Конго і на заході Уганди.
Раціон ред.
Заїрський яструб часто полює на амфібій і прісноводних крабів, на невеликих пташок і ссавців, на великих комах і равликів.
Розмноження ред.
Сезон розмноження триває з липня по лютий. На висоті 6-20 м над землею споруджується гніздо, діаметром 40 см і глибиною 15-45 см. Зазвичай в кладці 2-3 яйця. Інкубація відбувається протягом 4-5 тижнів, пташенята покриваються пір'ям через 32-36 днів.
Збереження ред.
Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає його таким, що не потребує особливих заходів зі збереження.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2014). Accipiter toussenelii. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Des Murs, O. (1849), Revue et magasin de zoologie pure et appliquée, Au bureau de la Revue et magasin de zoologie, с. 199, архів оригіналу за 9 червня 2021, процитовано 13 жовтня 2007
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Lack, Peter (2006), ABC African Checklist (nonpasserines), African Bird Club, архів оригіналу (doc) за 21 лютого 2007, процитовано 13 жовтня 2007
- ↑ Ferguson-Lees, James; Christie, David A. (2001), Raptors of the World, Houghton Mifflin, с. 521—523, ISBN 978-0-618-12762-7
- ↑ del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J. (1994), Handbook of the Birds of the World. Vol. 2: New World Vultures to Guineafowl, Barcelona: Lynx Edicions, ISBN 84-87334-15-6
- ↑ Clements, James F. (2007), The Clements Checklist of Birds of the World (вид. Sixth), Cornell University Press, ISBN 978-0-8014-4501-9, according to Lepage, Denis (2003–2007), Avibase - the world bird database, процитовано 13 жовтня 2007[недоступне посилання]
