Шостя Віталій Костянтинович
український художник і педагог
Віталій Костянтинович Шо́стя (нар. 22 квітня 1942, Акбулак) — український графік-плакатист, професор. Член Спілки художників УРСР з 1970 року[1], член-кореспондент Національної академії мистецтв України з 2001 року[2].
| Віталій Костянтинович Шостя | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 22 квітня 1942 (82 роки) Акбулак, Оренбурзька область, РРФСР, СРСР | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Подерв'янський Сергій Павлович і Данченко Олександр Григорович | |||
| Відомі учні | Бабюк Андріан Павлович, Грищенко Володимир Васильович, Крюков Олексій Олексійович, Койдан Людмила Василівна, Попінов Микола Олександрович, Базилянський Ростислав Едуардович і Малинка Олексій Вікторович | |||
| Працівник | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |    | |||
Біографія ред.
Народився 22 квітня 1942 року в смт Акбулак Оренбурзької області РРФСР. 1970 року закінчив Київський художній інститут (навчався у Олександра Данченка і Сергія Подерв'янського), відтоді викладає в ньому:
- з 1970 року — викладач кафедри графічних мистецтв;
- з 1990 року — доцент кафедри графічних мистецтв;
- з 1993 року — професор;
- у 1992—2004 роках — завідувач кафедри графічних мистецтв;
- у 1996—2004 роках — декан факультету образотворчого мистецтва.
З 1988 року — керівник навчально-творчої майстерні графічного дизайну. У 2004 році ініціював, створив і очолив кафедру графічного дизайну[2].
Твори ред.
- «Хай щастить» (1978);
- «Рости великий» (1982);
- «Даруй словам святую силу» (1988);
- «Прочитайте знову тую славу!» (1988);
- «І всякий день перед нами — стид наш…» (1989);
- «Ожиємо, брати, ожиєм!» (1990);
- «О, слово! Будь мечем моїм» (1991);
- «Прозріте, люди, день настав!» (1991).
плакати до художніх фільмів:
- «Село Качка» (1977);
- «Дударики» (1980);
- «Поганий хазяїн шкодить природі і собі» (1986);
- «Кап, кап, кап, кап…» (1986);
- «Зона» (1991).
Відзнаки ред.
- нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986)[1];
- заслужений діяч мистецтв УРСР з 1991 року;
- народний художник України з 2008 року[2].
Примітки ред.
- ↑ а б Національна спілка художників України
- ↑ а б в Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 7 березня 2020.
Література ред.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 657. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
🔥 Top keywords: Файл:XHamster logo.svgЗаворотнюк Анастасія ЮріївнаГоловна сторінкаСпеціальна:ПошукІскандер (ракетний комплекс)YouTubeДжозефіна ДжексонЦибух Ірина ВолодимирівнаPorno for PyrosСтормі ДеніелсПортников Віталій ЕдуардовичУкраїнаЧернишов Петро АндрійовичОб'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»Нептун (крилата ракета)Військово-облікова спеціальністьТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниЛютий (БПЛА)Міжнародний день дітейР-500 (ракета)TelegramВійськові звання УкраїниБріджертониУсик Олександр ОлександровичРезерв+СексМартиненко Олександр ВладленовичГліобластома31 травняFacebookПриват24Радіо «Свобода»КиївЛатиніна Юлія ЛеонідівнаРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Список українських жіночих іменЗаборонений плід (телесеріал)Перехід церковних громад до ПЦУ
