Хосе Пердомо

У дорослому футболі дебютував 1983 року виступами за команду «Пеньяроль», в якій провів шість сезонів, був основним гравцем команди і став дворазовим чемпіоном Уругваю у 1985 та 1986 роках, а у жовтні 1987 року Пердомо зіграв у всіх трьох матчах фіналу Кубка Лібертадорес проти колумбійської «Америки» (Калі), допомігши команді виграти звання найсильнішої команди континенту. Він також зіграв у матчі Міжконтинентального кубка 1987 року проти португальського «Порту», але тут його команда програла 1:2 і не здобула трофей^[1].

Влітку 1989 року Пердомо уклав контракт з італійським «Дженоа». Генуезький клуб саме після тривалої перерви повернувся до Серії А і керівництво клубу вирішило підсилитись уругвайськими гравцями, так окрім Хосе у команді тоді ж з'явились і його співвітчизники Карлос Агілера і Рубен Пас^[2]. Втім Пердомо не показував впевненої гри і став відомий тим, що перед міським дербі з «Сампдорією» тренер суперників Вуядин Бошков сказав: «Якщо я відв'яжу свого собаку, він зіграє краще за Пердомо»^[3][4][5][6].

Загалом провівши за «Дженоа» 25 матчів у рамках Серії А, уругваєць по завершенні сезону покинув «грифонів» і надалі грав за англійський «Ковентрі Сіті» та іспанський «Реал Бетіс», але і в цих командах закріпитись не зумів. Тим не менш у складі другого 1 березня 1991 року уругваєць запам'ятався тим, що в іспанській Прімері в принциповому Севільському дербі з «Севільєю» Пердомо на 79-й хвилині забив гол, втім його команда програла 2:3.

У 1991 році півзахисник перейшов до аргентинського клубу «Хімнасія і Есгріма». 5 квітня 1992 року, у гостьовому матчі з «Естудіантесом» у рамках Клаусури, він на 54-й хвилині забив гол зі штрафного удару з 35 метрів, який отримав назву «Гол землетрусу» (Gol del terremoto). Ця подія викликала небувалий захват у шанувальників «Хімнасії», їх стрибки під час святкування гола стали причиною поштовху силою понад шість балів за шкалою Ріхтера, зафіксованого Відділом сейсмографічної інформації департаменту погоди в Астрономічній обсерваторії Ла-Плати. За Пердомо після цього закріпилося прізвисько Terremoto (укр. землетрус)^[7].

Згодом з 1992 по 1994 рік Пердомо знову грав у складі «Пеньярол», вигравши чемпіонат країни двічі поспіль у 2003 та 2004 роках, а завершив ігрову кар'єру у команді «Басаньєс», за яку виступав протягом 1995 року. Після закінчення футбольної кар'єри став тренером.

Пердомо залучався до складу молодіжної збірної Уругваю, з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 1983 року у Мексиці, де зіграв у 3 іграх і став чвертьфіналістом турніру.

19 червня 1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю у товариській грі проти збірної Колумбії (1:2), а вже наступного місяця Пердомо був включений до заявки збірної на розіграш Кубка Америки 1987 року в Аргентині. На турнірі він зіграв у півфіналі з Аргентиною та у фіналі з Чилі (Уругвай як чинний чемпіон стартував з півфіналу). У вирішальному поєдинку Пердомо був вилучений на 88-й хвилині, втім уругвайці все-одно змогли здобути того року титул континентального чемпіона^[8].

Згодом у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1989 року у Бразилії, де провів два матчі першого етапу з Чилі та Аргентиною, а також усі три гри збірної у фінальному етапі з Парагваєм, Аргентиною та Бразилією і разом з командою здобув «срібло»^[9], а також чемпіонату світу 1990 року в Італії. На «мундіалі» Хосе Пердомо виходив у стартовому складі у всіх чотирьох матчах своєї команди на турнірі: групового етапу з Іспанією, Бельгією і Південною Кореєю та 1/8 фіналу з Італією.

Програний матч з італійцями став для Пердомо останнім у збірній. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 27 матчів, забивши 2 голи^[10].

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —  Уругвай

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
19-6-1987	Монтевідео	Уругвай	2 – 1	Еквадор	товариський матч	2
23-6-1987	Монтевідео	Уругвай	2 – 1	Болівія	товариський матч	-
9-7-1987	Буенос-Айрес	Аргентина	0 – 1	Уругвай	Копа Америка 1987 - півфінал	-
12-7-1987	Буенос-Айрес	Уругвай	1 – 0	Чилі	Копа Америка 1987 - Фінал	-	88'
7-8-1988	Богота	Колумбія	2 – 1	Уругвай	товариський матч	-
12-10-1988	Монтевідео	Уругвай	2 – 0	Парагвай	товариський матч	-
9-11-1988	Монтевідео	Уругвай	3 – 1	Чилі	товариський матч	-
14-12-1988	Монтевідео	Уругвай	3 – 1	Перу	товариський матч	-
22-4-1989	Верона	Італія	1 – 1	Уругвай	товариський матч	-
3-5-1989	Монтевідео	Уругвай	3 – 1	Еквадор	товариський матч	-
23-5-1989	Кіто	Еквадор	1 – 1	Уругвай	товариський матч	-
8-6-1989	Санта-Крус-де-ла-Сьєрра	Болівія	0 – 0	Уругвай	товариський матч	-
6-7-1989	Гоянія	Уругвай	3 – 0	Чилі	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-
8-7-1989	Гоянія	Аргентина	1 – 0	Уругвай	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-
12-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Уругвай	3 – 0	Парагвай	Копа Америка 1989 - 2-й етап	-
14-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Уругвай	2 – 0	Аргентина	Копа Америка 1989 - 2-й етап	-	46'
16-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 0	Уругвай	Копа Америка 1989 - 2-й етап	-
27-8-1989	Ліма	Перу	0 – 2	Уругвай	Відбір до ЧС 1990	-
3-9-1989	Ла-Пас	Болівія	2 – 1	Уругвай	Відбір до ЧС 1990	-
17-9-1989	Монтевідео	Уругвай	2 – 0	Болівія	Відбір до ЧС 1990	-	78'
25-4-1990	Штутгарт	ФРН	3 – 3	Уругвай	товариський матч	-
18-5-1990	Белфаст	Північна Ірландія	1 – 0	Уругвай	товариський матч	-
22-5-1990	Лондон	Англія	1 – 2	Уругвай	товариський матч	-
13-6-1990	Удіне	Уругвай	0 – 0	Іспанія	ЧС 1990 - 1-й етап	-	10'
17-6-1990	Верона	Бельгія	3 – 1	Уругвай	ЧС 1990 - 1-й етап	-
21-6-1990	Удіне	Південна Корея	0 – 1	Уругвай	ЧС 1990 - 1-й етап	-
25-6-1990	Рим	Італія	2 – 0	Уругвай	ЧС 1990 - 1/8 фіналу	-	35'
Усього		Матчів	27		Голів	2

Титули і досягнення ред.

• Чемпіон Уругваю (5):

«Пеньяроль»: 1985, 1986, 1993, 1994, 1995

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Пеньяроль»: 1987

• Володар Кубка Америки (1):

Уругвай: 1987

• Срібний призер Кубка Америки: 1989

Примітки ред.

1. ↑ FC Porto - Peñarol 2:1 (Intercontinental Cup 1987, Final). worldfootball.net (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
2. ↑ Le grandi trattative del Genoa - 1989, colpo Aguilera: il "Pato" e i balletti nel mito di Anfield - TUTTOmercatoWEB.com. www.tuttomercatoweb.com (італ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
3. ↑ Perdomo, entrato nel mito per il cane di Boskov. Процитовано 5 gennaio 2019.
4. ↑ Da Perdomo al rigore, tutte le perle dell’indimenticabile Boskov.
5. ↑ "Se sciolgo il mio cane, gioca meglio di Perdomo": le 10 frasi celebri di Boskov. Процитовано 5 січня 2019.
6. ↑ Vujadin Boskov: le frasi che lo hanno reso indimenticabile. 16 maggio 2016. Процитовано 25 січня 2019.
7. ↑ "EL FUTBOL URUGUAYO ESTA EN DECADENCIA". Revista El Gráfico. 3 травня 2008. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 19 лютого 2022.
8. ↑ Copa America 1987. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 19 лютого 2022.
9. ↑ Copa America 1989. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 19 лютого 2022.
10. ↑ Uruguay - Record International Players. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 19 лютого 2022.

Посилання ред.

• Хосе Пердомо на сайті ФІФА (англ.)

• Хосе Пердомо на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Хосе Пердомо на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Хосе Пердомо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)