Френсіс Конрой

Френсіс Конрой народилася 13 листопада 1953 в місті Монро, штат Джорджія, США^[7]. Її мати Оззі Гардман була підприємицею, а батько Вінсент Пол Конрой був фермером і мав ірландське коріння^[8]. З 1971 по 1972 рік навчалася в коледжі «Дікінсон» у Карлайлі, штат Пенсільванія, де була членкинею спортивної команди «Русалки» і грала в студентських театральних постановках.

Пізніше переїхала в Нью-Йорк, щоб вивчати драматичне мистецтво в театрі Плейхаус, в школі «Джул'ярдс». Була учасницею «6-ї Джул'ярдської драматичної групи» з 1973 по 1977 рік з Кевіном Конроєм (тезка), Келсі Греммер, Гаррієт Сенсом Гарріс, і Робіном Вільямсом^[9].

У 1980 році одружилася з Джонатаном Фьорстом, незабаром розлучилася. З 1992 року одружена з актором Жаном Манро^[7]. Була близькою з драматургом Артуром Міллером.

Акторську кар'єру Френсіс Конрой почала в 1970-х участю в різних театральних компаніях. Одну з перших кіноролей Конрой виконала в 1979 році у фільмі Вуді Аллена «Мангеттен» (1979). Через рік дебютувала на Бродвеї в п'єсі Едварда Олбі, «Дама з Дюбука».

Наступні роки Конрой була активна в театрі, де з'явилася в багатьох відомих п'єсах, серед яких «Спуск з гори Морган», «Маленькі лисички» та «Наше містечко». Френсіс Конрой також чотири рази номінувалася на премію «Драма Деск» і один раз на премію «Тоні».

У 1992 році акторка потоваришувала з драматургом Артуром Міллером і з'явилася в багатьох його постановках в театрі, в кіно і на телебаченні. У тому ж році вона познайомилася з актором Жаном Манро, з яким незабаром одружилася^[7].

Крім театру, Конрой досить багато з'являлася на телебаченні та в кіно. Найвідомішою її телероботою стала роль Рут Фішер у телесеріалі каналу HBO «Клієнт завжди мертвий», в якому вона знімалася з 2001 по 2005 рік. Ця роль принесла Конрой чотири номінації на премію «Еммі», три «Премії Гільдії кіноакторів США»^[10] та премію «Золотий глобус» у номінації «Краща жіноча роль в телесеріалі — драма».

На великому екрані Френсіс Конрой з'явилася в таких фільмах, як: «Закохані» (1984), «Відчайдушні шахраї» (1988), «Злочини і проступки» (1989), «Запах жінки» (1992), «Несплячі в Сієтлі» (1993), «Жінка-кішка» (2004), «Авіатор» (2004), «Продавчиня» (2005), «Зламані квіти» (2005), «Схід темряви» (2007) і «Любов трапляється» (2009).

У 2008 році вона з'явилася як запрошена акторка в телесеріалі каналу ABC, «Відчайдушні домогосподарки». Грала невеликі ролі в телесеріалах: «Анатомія Грей» (2010), «Така різна Тара» (2011), «Менталіст» (2011).

Велику популярність Френсіс Конрой здобула участю в телесеріалі-антології каналу FX, «Американська історія жаху». У першому сезоні «Будинок-вбивця» вона грала покоївку Мойру О'Хара, за цю роль номована на премію «Еммі» в категорії «Краща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі». У другому сезоні «Притулок» втілила ангела смерті Шахат, в третьому «Шабаш» зіграла Міртл Сноу (номінована на «Еммі» в категорії «Краща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі»). В четвертому сезоні «Фрік-шоу» грала Глорію Моп, а в шостому сезоні «Роанок» маму Полк. У сьомому сезоні «Культ» зіграла Бібі Беббит — коханку Валері Соланас, учасниці серії злочинів Зодіака.

Повний список нагород разом з номінаціями на сайті IMDb.com^[11].