Фредерік Август Абель
| Фредерік Август Абель | |
|---|---|
| Frederick Augustus Abel | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Frederick Augustus Abel |
| Народився | 17 липня 1827[1][2] Лондон, Сполучене Королівство[1] або Вулідж, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[3][4] |
| Помер | 6 вересня 1902[5][6][2] (75 років) Лондон, Велика Британія |
| Поховання | Nunhead Cemeteryd[3][6] |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | хімік, винахідник |
| Alma mater | Royal College of Chemistryd[3] |
| Галузь | хімія |
| Посада | професор[3], хімік[3], президент[d][3], президент[d][3], президент[d][3], президент[d][3], президент[d][3], президент[d][3] і голова[3] |
| Науковий керівник | Август Вільгельм фон Гофман |
| Членство | Лондонське королівське товариство[3][4] Institution of Electrical Engineersd[3] Institution of Civil Engineersd[3] |
| Батько | Johann Leopold Abeld |
| Нагороди | |
 Фредерік Август Абель у Вікісховищі | |
Фредерік Август Абель (англ. Frederick Augustus Abel; 17 липня 1827, Вулвич (нині — район Лондона) — 6 вересня 1902, Лондон)[7] — англійський хімік.
Біографія
ред.Як директору хімічної лабораторії англійського воєнного міністерства в Вульвічі в 1862 р. йому було доручено провести нові всесторонні дослідження піроксиліну, незадовго перед цим відкинутого у всіх державах континентальної Європи через його небезпеку. 1867 року він отримав патент на виробництво абеліту[8].
Шляхом досліджень, виконаних за вельми обширною програмою, Абелю вдалось детально вивчити властивості цієї речовини, а також суттєво вдосконалити спосіб його фабричного виробництва. Завдяки цьому піроксилін знову став застосовуватись для воєнних цілей у всіх державах Старого і Нового Світу.
Цілий ряд класичних робіт Абеля, присвячених цьому питанню, було надруковано в «Phil. Trans.» в 1866-67 гг., «Annal. de Chimie et de Phys.» в 1870—74 р. та ін. Йому також належать праці по дослідженню детонації вибухових речовин і приведенню в більш зручний для використанні вигляд вибухову желатину.
У 1883 році Абель був урядовим комісаром на електричній виставці Відні, а після повернення його було посвячено у лицарі (1891). Впродовж багатьох років Абель був членом артилерійської комісії та Королівського інженерного товариства, а з 1889 р. — президентом Committee on Explosives. У тому ж році спільно із професором Дьюаром розробив новий тип бездимного нітрогліцеринового пороху, відомого під назвою кордит, який було прийнято на озброєння в Англії.
Друковані праці
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Journal of the Chemical Society — Chemical Society, 1849. — ISSN 0368-1769; 2050-5574
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с https://www.gracesguide.co.uk/Frederick_Abel
- ↑ а б https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA3596&pos=2
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116001364 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Chambers Biographical Dictionary подає дату народження як 1826 Chambers Biographical Dictionary, ISBN 0-550-18022-2, page 3
- ↑ Абелит. Военная энциклопедия: [В 18 т.] / Под ред. В.Ф. Новицкого и др. — СПб.: Т-во И.Д. Сытина, 1911—1915 (рос.) . Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 15 серпня 2012.
Посилання
ред.- Абель, Фредерік Оґастес // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Фредерік Август Абель (WorldCat) (англ.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.