Ежен Тіссеран
Ежен-Габріель-Жерве-Лоран Тіссеран (фр. Eugène-Gabriel-Gervais-Laurent Tisserant; 24 березня 1884, Нансі, Франція — 21 лютого 1972, Альбано-Лаціале, Італія) — католицький церковний діяч французького роду, кардинал (з 1936) і декан кардинальської колегії (з 1951), префект Ватиканської бібліотеки (з 1957); науковець-орієнталіст, член Французької Академії (з 1961), кардинал-секретар Конґреґації в справах Східних Церков (1936—1959).
| Ежен Тіссеран | ||
 | ||
| кардинал Ежен Тіссеран | ||
 | ||
| Гасло: | Ab oriente et occidente | |
|---|---|---|
| ||
| Конфесія: | Римо-католицька церква | |
| Альма-матер: | Національний інститут східних мов і цивілізацій, Луврська школаd і Lycee Notre-Dame Saint-Sigisbertd | |
| Діяльність: | бібліотекар, дипломат, богослов, архівіст, католицький священник, clergyman, орієнталіст, перекладач, педагог, католицький єпископ | |
| Народження: | 24 березня 1884 Нансі, Мерт і Мозель, Франція[4][5] | |
| Смерть: | 21 лютого 1972 (87 років) Альбано-Лаціале, Рим, Італія[7] або Рим, Італія[5] | |
| Єп. хіротонія: | 4 серпня 1907; єпископське 25 липня 1937 | |
| Посада: | секретар Конґреґації для Східної Церкви 1936-1959 | |
| Єпископства: | Титулярний архієпископ Іконії | |
| Проголошений: | 15 червня 1936 | |
| Папою: | Пієм ХІ | |
| Автограф: |  | |
Нагороди: | ||
Тіссеран два рази (1947, 1950) відвідав українські католицькі церковні осередки Америки і Канади наслідком чого було створено україно-католицькі митрополії в Канаді (1956) і США (1958). Завдяки Тіссерану постали також нові українські католицькі вікаріати та екзархати в Австралії, Південній Америці і Західній Європі. Через архієпископа І. Бучка Тіссеран передав чимало фондів на українські церковні, наукові та гуманітарні установи, у тому числі допоміг заснувати науковий осередок НТШ у Сарселі (Франція) та утворив українську Малу Папську Семінарію в Люрі, згодом у Римі. Провадив східну лінію щодо обряду і церковного права, перестерігаючи перед латинізацією. Тіссеран бажав зберегти і розбудувати Українську Католицьку Церкву у вільному світі як продовження нищеної Церкви в УРСР і з певною місією на Сході.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б в свідоцтво про народження — С. 126.
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ Académie française
Джерела
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Стрельський Г. В. Тіссеран Євген [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 99. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
ред.- Тіссеран (Tisserant) Євген // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.250
- Eugène-Gabriel-Gervais-Laurent Cardinal Tisserant † [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)
- Біографія в словнику кардиналів С. Міранди [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про католицького клірика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |