Таманський (Темрюкський, Слов'янський) відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869 — 1924 роках. Адміністративний центр — станиця Слов'янська (до 1897 року — місто Темрюк).

Таманський відділ
Дата створення / заснування1869
Офіційна назварос. Темрюкский уезд
рос. Темрюкский отдел (1888)
рос. Таманский отдел (1910)
рос. Славянский отдел (25 січня 1923)
Країна Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР
Адміністративна одиницяКубанська область
Кубано-Чорноморська область
Кількість населення342 976 осіб[1]
Час/дата припинення існування2 червня 1924
Площа15 098 262 220 квадратний метр
Мапа розташування
Мапа

Координати: 45°15′ пн. ш. 38°07′ сх. д. / 45.250° пн. ш. 38.117° сх. д. / 45.250; 38.117

Географія ред.

Відділ займав західну частину Кубанської області, на північному заході омивався Азовським морем, на південному заході — Чорним морем, на півдні межував із Чорноморською губернією.

Сучасний стан ред.

На території колишнього Таманського відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Абінського, Анапського, Калінінського, Красноармійського, Кримського, Приморсько-Ахтарського, Слов'янського, Темрюцького, Тимашевського районів Краснодарського краю.

Історія ред.

Адміністративний устрій ред.

1913 року до складу відділу входило 9 волосних правлень і 40 станиць[2]:

  • Волосні правління :
  • Станиці:


Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 26 волостей:

  1. Абінська,
  2. Анастасіївська,
  3. Ахтанізовська,
  4. Варениківська,
  5. Грецька,
  6. Гривенська,
  7. Джигинська,
  8. Іванівська,
  9. Київська,
  1. Кримська,
  2. Мерчанська ,
  3. Мінгрельська,
  4. Молдаванська ,
  5. Ольгинська,
  6. Петровська,
  7. Полтавська,
  8. Приморсько-Ахтарська,
  9. Рогівська,
  1. Слов'янська,
  2. Старовеличківська ,
  3. Старотитарівська ,
  4. Суворово-Черкеська,
  5. Таманська ,
  6. Темрюкська ,
  7. Федоровська ,
  8. Холмська.

У 1914 році у відділі було ред.

Станиці

Аульське правління

  • Суворовсько-Черкеське — аул Суворовсько-Черкеський

Населені пункти ред.

Найбільші населені пункти (населення[3], кінець XIX століття):

Населення ред.

Національний склад відділу в 1897 році:

НаціональністьЧисельність[4] ,

осіб

Частка від усього
населення, %
українці257 91875,2
великоросіяни58 66017,1
греки13 8124,0
інші12 5863,7
Разом:342 976100,00

Розподіл населення за статевою ознакою[4]:

  • чоловіки — 174 107 (50,8 %)
  • жінки — 168 869 (49,2 %)

Примітки ред.

  1. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=65
  2. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
  3. ЭСБЕ
  4. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.

Література ред.

  • Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.

Посилання ред.