Сухопутні війська Російської Федерації

У мирний час^[1]:

• підтримання бойового потенціалу, вдосконалення бойової та мобілізаційної готовності військ до відбиття агресії локального масштабу;
• забезпечення готовності військ до здійснення заходів мобілізаційного та оперативного розгортання для відбиття агресії противника;
• підготовка органів управління і військ до ведення військових дій відповідно до їх призначення;
• створення запасів озброєння, військової техніки та матеріальних засобів в обсягах, які забезпечують вирішення завдань, що стоять перед СВ, і їх утримання в готовності до бойового застосування;
• участь в операціях з підтримання (відновлення) миру, що проводяться по лінії Ради Безпеки ООН або відповідно до міжнародних зобов'язань РФ;
• участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;
• участь у виконанні заходів щодо оперативного обладнання території країни.

У загрозливий період:

• нарощування складу і підвищення бойової та мобілізаційної готовності військ;
• посилення сил і засобів бойового чергування і розвідки за діями військ противника;
• оперативне розгортання угруповань військ на загрозливих напрямках, в тому числі і коаліційних, згідно з Договором про колективну безпеку СНД;
• збільшення обсягів проведення військових зборів з підготовки громадян, що перебувають у запасі;
• участь у проведенні окремих заходів територіальної оборони;
• підготовка озброєння і військової техніки до бойового застосування, нарощування бази матеріально-технічного забезпечення та можливостей ремонтних органів;
• прикриття державного кордону РФ;
• підготовка перших оборонних операцій.

У воєнний час:

• виконання завдань щодо плану стратегічного розгортання ЗС РФ;
• локалізація (припинення) можливих військових конфліктів, відбиття агресії противника боєготовими в мирний час угрупованнями військ, а в разі необхідності — з відмобілізуванням з'єднань і військових частин;
• проведення спільно з іншими видами і родами військ ЗС РФ (за участю збройних сил країн-учасниць СНД, що підписали Договір про колективну безпеку) оборонних і контрнаступальних операцій з розгрому агресора;
• участь у відбитті повітряно-космічного нападу супротивника, проведенні повітряно-десантних, морських десантних та інших спільних операцій видів ЗС;
• участь у веденні територіальної оборони (охорона і оборона важливих військових, державних об'єктів та об'єктів на комунікаціях; боротьба з диверсійно-розвідувальними та терористичними силами і десантами противника; забезпечення встановлення і підтримки режиму воєнного стану).

В лютому 2024 року Росія реорганізувала свою військово-адміністративну структуру та розгорнула дві нові військові округи на місці ліквідованої Західної округи. Згідно з указом, Західна військова округа в РФ була фактично розділена на дві менші: Московську та Ленінградську. Натомість, Північний флот втратив статус округи. Від 26 лютого Росія матиме поділ на п’ять військових округ: Московську, Ленінградську, Південну, Центральну та Східну.^[2]

СВ складаються з підрозділів, військових частин, з'єднань та об'єднань, які підпорядковуються управлінню армії або безпосередньо командуванню військового округу. 2012 року заявлена кількість сухопутних військ РФ у 10 арміях сягала 395 тис.

• Семенов Володимир Магомедович (1991–1997)^[3]
• Кормильцев Микола Вікторович (2001^[4]—2004)
• Маслов Олексій Федорович (2004–2008)
• Болдирев Володимир Анатолійович (2008–2010)
• Постников Олександр Миколайович (2010–2012)
• Чіркін Володимир Валентинович (2012–2013)
• Істраков Сергій Юрійович (ТВО) (2013–2014)
• Салюков Олег Леонідович (з 2014)

• Західний військовий округ
• Центральний військовий округ
• Південний військовий округ
• Східний військовий округ
• ОСК «Північ»

Мотострілкові і танкові війська складають основу сухопутних військ Росії. Поділяються на армії, дивізії, батальйони і полки.

Сухопутні війська Росії оснащуються переважно технікою російського і радянського виробництва. До їх складу входить буксирувана і самохідна артилерія (гармати, гаубиці, міномети, реактивні системи залпового вогню від 122 до 300 мм), танки, бронетранспортери, броньовані розвідувальні машини, бойові машини піхоти і вогнеметників, самохідні ПТРК, засоби ППО, що складаються з гарматних, зенітних, ракетних і ракетно-гарматних комплексів ближнього, малого, середнього і дальнього радіусу дії. Транспортні потреби задовольняються вантажівками і легкими позашляховиками. На озброєнні є розвідувальні безпілотники.

Стрілецьке озброєння складається з автоматичних і ручних гранатометів; реактивних гранат і вогнеметів; переносних протитанкових і зенітних ракет; пістолетів; штурмових, снайперських і великокаліберних гвинтівок; ручних, єдиних і великокаліберних кулеметів.

• 
  Т-72Б3
• 
  БМП-2
• 
  Мста-С
• 
  Мста-Б
• 
  БТР-82А
• 
  Град
• 
  Ураган
• 
  Тор
• 
  Бук
• 
  Штурм-С
• 
  Корнет
• 
  Искандер

Організаційна структура

Організаційно, сухопутні війська складаються з взводів, рот, батальйонів, полків, бригад, дивізій які потім підкоряються управлінню армії або безпосередньо округу. На 2017 рік сухопутні війська налічували 12 загальновійськових армій, 1 танкову армію і 1 армійський корпус при загальній чисельності близько 280 000 чоловік.

• Червона армія
• Радянська армія
• Сухопутні війська
• Сухопутні війська України

• Сухопутные войска [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Униформа. Сухопутные войска [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Сухопутные Войска России на warfare.be
• Основные вооружения СВ, ВДВ, БВ ВМФ МО РФ* на warfare.be
• Юрій Бараш, (5 листопада 2018). Особенности новых дивизий сухопутных войск России. Часть 1. http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий кур'єр. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
• Росія формує стратегічні резерви: як це вплине на фронт
• Дві армії, 14 дивізій і 16 бригад: Шойгу анонсував збільшення російської армії