Генерал Товариства Ісуса
Генерал Товариства Ісуса — офіційний титул голови Товариства Ісуса, відомого також як орден єзуїтів. Генерал ордену обирається на Генеральній конгрегації і виконує цю роль довічно або до добровільної відставки. Перебуває в прямому підпорядкуванні папи римського, не підкоряється ніяким територіальним церковним структурам. Здійснює ординарну владу в Товаристві, схожу з владою єпископа в підпорядкованій йому єпархії. Всього в історії Товариства було 30 генералів, ще 4 людини керували єзуїтами в Росії в період розпуску ордену (1773—1814 рік). Більшість керівників ордена виконували свої обов'язки аж до смерті, у відставку за станом здоров'я і віком подали троє — Педро Аррупе, Петер Ганс Кольвенбах та Адольфо Ніколас (3 жовтня 2016). Поточним 31-им генералом Товариства Ісуса є Артуро Соса, обраний в 14 жовтня 2016 року[1].
Список генералів Товариства Ісуса
ред.Від заснування до розпуску
ред.Генеральні вікарії і генерали в Росії
ред.16 серпня 1773 року папа Климент XIV буллою «Dominus ac Redemptor noster» розпустив Товариство Ісуса. З цього моменту Товариство продовжувало існувати тільки на території Росії, де Катерина II підтримала єзуїтів і відмовилася публікувати буллу про розпуск. В 1801 році папа Пій VII офіційно дозволив існування Товариства, але тільки на території Росії. З 1782 по 1801 рік голова єзуїтів в Росії носив титул «Генеральний вікарій в Росії», з 1801 по 1814 рік, коли орден був повністю відновлений — «Генерал в Росії»
# | Генеральний вікарій (Генерал) | Зображення | Початок | Кінець | Місце народження[2] | Тривалість правління (дні) |
---|---|---|---|---|---|---|
- | Станіслав Черневич | ![]() | 17 жовтня 1782 | 21 жовтня 1785 | Каунас, Литва | 1100 |
- | Гавриїл Ленкевич | 8 жовтня 1785 | 21 жовтня 1798 | Полоцьк, Білорусь | 4761 | |
- | Францішак Карю | ![]() | 12 лютого 1799 | 11 серпня 1802 | Орша, Білорусь | 1275 |
- | Габріель Грубер | ![]() | 22 жовтня 1802 | 6 квітня 1805 | Відень, Австрія | 897 |
Після відновлення ордена
ред.Буллою від 7 серпня 1814 «Sollicitudo omnium ecclesiarum» папа Пій VII відновив Товариство Ісуса в усіх його права та привілеї. Тадей Бжозовський, який з 1805 по 1814 рік обіймав пост Генерала Товариства Ісуса в Росії, після 1814 року очолив весь відновлений орден. Проте, до кінця його життя російська влада не дозволяли йому покинути Росію.
# | Генерал | Зображення | Початок | Кінець | Місце народження[2] | Тривалість правління (дні) |
---|---|---|---|---|---|---|
19 | Тадей Бжозовський | ![]() | 7 серпня 1814 | 5 лютого 1820 | Кенігсберг, Пруссія | 2008 |
20 | Луїджі Фортіс | ![]() | 18 жовтня 1820 | 27 січня 1829 | Верона, Італія | 3023 |
21 | Ян Філіп Ротан | ![]() | 9 липня 1829 | 8 травня 1853 | Амстердам, Нідерланди | 8704 |
22 | Петер Ян Бекс | ![]() | 2 серпня 1853 | 4 березня 1887 | Схерпенхеувел-Зіхем, Бельгія | 12 267 |
23 | Антон Андерледі | ![]() | 4 березня 1887 | 18 січня 1892 | Берісаль, Швейцарія | 1781 |
24 | Луїс Мартін | ![]() | 2 жовтня 1892 | 18 квітня 1906 | Мельгар-де-Фернаменталь, Іспанія | 4945 |
25 | Франц Вернц | ![]() | 8 вересня 1906 | 20 серпня 1914 | Ротвайль, Німеччина | 2903 |
26 | Влодзімєж Ледуховський | ![]() | 11 лютого 1915 | 13 грудня 1942 | Лоосдорф, Австрія | 10 167 |
27 | Жан-Батист Янссенс | ![]() | 15 вересня 1946 | 5 жовтня 1964 | Мехелен, Бельгія | 6595 |
28 | Педро Аррупе | 22 травня 1965 | 3 вересня 1983 | Більбао, Іспанія | 6678 | |
29 | Петер Ганс Кольвенбах | ![]() | 13 вересня 1983 | 14 січня 2008 | Дрютен, Нідерланди | 8889 |
30 | Адольфо Ніколас | ![]() | 19 січня 2008 | 3 жовтня 2016 | Вільямур'єль-де-Серрато, Іспанія | 3169 |
31 | Артуро Соса | ![]() | 14 жовтня 2016 | - | Каракас, Венесуела | - |
У мистецтві
ред.У романі «Віконт де Бражелон, або Десять років потому» генералом Ордена став один з головних героїв трилогії — Араміс.