Сопко Олександр Олександрович
Олекса́ндр Олекса́ндрович Сопко́ (нар. 11 травня 1958, Кривий Ріг) — радянський і український футболіст, захисник. Чемпіон світу серед молоді (1977). Майстер спорту СРСР (1977).
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Олександрович Сопко | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 11 травня 1958 (66 років) | |||||||||||||||||||||||||
| Кривий Ріг, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| «Кривбас» | ||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |  | |||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Клубна кар'єра ред.
З 12 років займався в групі підготовки «Кривбасу» з рідного Кривого Рогу[1]. Починав на позиції нападника, потім перекваліфікувався в захисника. П'ять років виступав за дубль київського «Динамо», але пробитися у головну команду не зміг, зігравши за неї один матч у Вищій лізі сезону 1980 року. В тому сезоні «динамівці» стали чемпіонами країни.
На постійній основі заграв в донецькому «Шахтарі», разом з яким став володарем Кубка СРСР і Кубка сезону. У єврокубках зіграв 4 матчі (1983/84). На футбольному полі відзначався безстрашністю, вважався жорстким захисником.
Закінчував кар'єру футболіста в словацьких командах нижчих ліг.
Збірна ред.
У 1977 році виступав у складі молодіжної збірної СРСР у фінальному турнірі чемпіонату світу U-20 в Тунісі, де збірна СРСР здобула золоті нагороди.
Тренерська робота ред.
Після завершення ігрової кар'єри з 1994 по 1997 рік тренував «Земплін» з містечка Михайлівців[2], в якому перед тим грав.
В подальшому став займатись будівельним бізнесом, а також коментує матчі на телеканалах «Футбол 1» та «Футбол 2».
Досягнення ред.
- Чемпіон світу (U-20): 1977
- Чемпіон СРСР: 1980
- Володар Кубку СРСР: 1983
- Володар Кубку сезону: 1983
Примітки ред.
- ↑ Олександр Сопко: «З „Динамо“ сам попросився до Носову». Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2012.
- ↑ Олександр Сопко: «Поняття „фейр-плей“ підмінив якийсь футбольний театр». Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2012.
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сопко Олександр Олександрович |
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
