Сичик-горобець рудобокий
| Сичик-горобець рудобокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Рудобокий сичик-горобець (справа) і гватемальський сичик-горобець (зліва) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Glaucidium tephronotum Sharpe, 1875 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Си́чик-горобе́ць рудобокий[2] (Glaucidium tephronotum) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 14-18 см, розмах крил 35 см. Голова і шия світло-сірі, спина і крила попелясто-коричневі. Лицевий диск світло-сірий з білуватими плямками, над очима короткі білі "брови". Хвіст довгий з трьома світлими смугами, верхня частина грудей і боки мають рудувато-коричневий відтінок, решта нижньої частини тіла білувата, живіт з боків поцяткований рудими смугами. Очі і дзьоб жовті. Крик — серія з 20 високих посвистів.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[3]
- G. t. tephronotum Sharpe, 1875 — від Сьєрра-Леоне до Гани;
- G. t. pycrafti Bates, GL, 1911 — Камерун;
- G. t. medje Chapin, 1932 — від Габону і ДР Конго до Руанди, Уганди і західної Кенії.
Поширення і екологія ред.
Рудобокі сичики-горобці мешкають в Сьєрра-Леоне, Гвінеї, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Камеруні, Габоні, Екваторіальній Гвінеї, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго, Центральноафриканській Республіці, Уганді, Руанді і Кенії. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 2150 м над рівнем моря. Ведуть переважно нічний і присмерковий спосіб життя, однак бувають активними і в хмарний день. Сплять в дуплах дерев. Живляться переважно комахами, зокрема жуками, богомолами, кониками, метеликами і тарганами, а також дрібними ссавцями і птахами. Гніздяться в покинутих дуплах дятлів або лібій[4].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Glaucidium tephronotum.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 червня 2022.
- ↑ König, Claus; Weick, Friedhelm; Becking, Jan-Hendrick (1999). Owls A Guide to the Owls of the World. Pica Press. с. 354—355. ISBN 1-873403-74-7.
Джерела ред.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Посилання ред.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |