Сен но Рікю (яп. 千利休, せんのりきゅう; 15221591) — японський культурний і політичний діяч 16 століття, періоду Сенґоку. Один із найвідоміших майстрів чайної церемонії в Японії. Засновник школи «простого чаю» вабітя, патріарх школи чаювання Сенке. Прізвисько — Йосіро[4], буддистське ім'я — Соекі[5].

Сен-но Рікю
яп. 千利休
Ім'я при народженні яп. 田中 与四郎
Прізвисько 茶聖
Народився 1522
Сакай, Префектура Осака, Японія
Помер 21 квітня 1591(1591-04-21)[1][2]
Кіото, Японія
·сепуку
Країна Японія
Діяльність Бгікшу, tea master
Вчителі Kitamuki Dōchind
Відомі учні Rikyū Shichitetsud
Знання мов японська[3]
Заклад Ода Нобунаґа і Тойотомі Хідейосі
Magnum opus Tai-and
Конфесія буддизм
Рід Q11428106?
Батько Tanaka Yohyōed
Родичі Sen Shōand
Діти Sen Dōand

Короткі відомості ред.

Сен но Рікю народився 1522 року в місті Сакаї провінції Ідзумі, у Центральній Японії. Його родина належала міських заможних купців, корені яких походили з Кореї чи Китаю.

Сен но Рікю навчався чайній церемонії у сакайського купця Такено Дзьоо. Від нього він отримав секрети приготування «простого чаю» вабітя. Ставши самостійним майстром, Сен сформував нову школу чаювання, характерними рисами якої було дотримання естетичних принципів вабі та сабі. Він будував чайні у стилі старих сільських хатинок, активно використовував просту корейську кераміку та повсякденний посуд під час церемонії, сам виготовляв чашки і чайники. Сен розглядав пишноту як марноту, дотримуючись ідеалу простоти.

Сен но Рікю став популярною особою ще за життя. Він служив головою чайної церемонії у японських володарів Оди Нобунаґи та Тойотомі Хідейосі. Його називали найкращим японським митцем. Сен мав сотні учнів в середовищі тогочасної японської політичної та мистецької еліти, завдяки чому з другої половини 1580-х роках став втручатися у політичні процеси в країні. Майстер симпатизував християнам і був противником планів загарбання Кореї.

Через ідеологічні розходження із Тойтомі Хідейосі, Сен но Рікю був змушений вчинити ритуальне самогубство за його наказом.

Сім учнів ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Find a Grave — 1996.
  2. а б Babelio — 2007.
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. яп. 与四郎.
  5. яп. 宗易.
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Бібліографія ред.

Посилання ред.

🔥 Top keywords: Головна сторінкаСу-57Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)YouTubeМіжнародний день друзівУкраїнаЧемпіонат Європи з футболу 2024Єрмак Андрій БорисовичЗаворотнюк Анастасія ЮріївнаНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДрібниці (фільм)Вибори до Європейського парламенту 2024БріджертониDassault Mirage 2000Карлос АлькарасТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиРоманчук Тарас ВікторовичСексАлександр ЗверєвДень батькаПоклонська Наталія ВолодимирівнаРатушний Роман ТарасовичСписок 250 найрейтинговіших фільмів IMDbСписок українських жіночих іменМастерШеф (Україна)FacebookЧемпіонат Європи з легкої атлетики 2024Російське вторгнення в Україну (з 2022)Військові звання УкраїниПоліцейська академія (фільм)КиївКузьма СкрябінСписок українських чоловічих іменМикола Хвильовий9 червня3-тя окрема штурмова бригада (Україна)Kraken (спецпідрозділ)Магучіх Ярослава Олексіївна