Сем Вотерстон
Семуель Аткінсон «Сем» Вотерстон (англ. Samuel Atkinson «Sam» Waterston; нар. 15 листопада 1940, Кембридж, Массачусетс, США) — американський актор кіно і телебачення, номінант на премію «Оскар» 1985 року як «Найкращий актор» за роль у фільмі Ролана Жоффе «Поля смерті» (1984), лауреат премій «Золотий глобус» і «Еммі»,[4] володар власної зірки на Голлівудській «Алеї слави». Найбільшу популярність здобув завдяки ролі Джека Маккоя в телесеріалі «Закон і порядок», де він знімався з 1994 по 2010 рік, і ролі Чарлі Скіннера в «Новинах» (2012—2014).
| Сем Вотерстон | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Sam Waterston | ||||
 | ||||
| Вотерстон у 2013 році | ||||
| Ім'я при народженні | Семуель Аткінсон Вотерстон | |||
| Народився | 15 листопада 1940 (83 роки) Кембридж, Массачусетс, США | |||
| Національність | американець | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | актор, телевізійний продюсер, режисер телебачення | |||
| Alma mater | Паризький університет, Єльський університет і Brooks Schoold | |||
| Роки діяльності | 1964 — донині | |||
| У шлюбі з | Lynn Louisa Woodruffd[1] і Barbara Rutledge Johnsd[2] | |||
| Діти | Кетрін Вотерстон Джеймс Вотерстон Елізабет Вотерстон | |||
| Батьки | George Chychele Waterstond[3] Alice Tucker Atkinsond[3] | |||
| IMDb | ID 0001832 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| «Золотий глобус» (1993) «Премія Гільдії кіноакторів США» (1999) | ||||
 Сем Вотерстон у Вікісховищі | ||||
Молодість ред.
Вотерстон народився в Кембриджі, штат Массачусетс і був третім з чотирьох братів і сестер. Його мати, Еліс Такер (уроджена Аткінсон), була нащадком колоністів з корабля «Мейфлавер» і була художником-пейзажистом, а його батько Джордж Чічел Вотерстон приїхав у США з шотландського міста Лейта[en] і працював викладачем іноземної мови, займаючись також семантикою.[5][6] Вотерстон вчився в Brooks School, школі-інтернаті в Північному Андовері, штат Массачусетс, де викладав його батько, і Groton School в Массачусетському Гротоне. У 1958 році вступив до Єльського університету і закінчив його зі ступенем бакалавра мистецтв в 1962 році. Пізніше протягом декількох місяців навчався в Clinton Playhouse. Вотерстон також відвідував Паризький університет і Американський семінар акторів.
Кар'єра ред.
Вотерстон починав свою акторську діяльність як театральний актор. Наприклад, він грав Бенедикта у виставі Джозефа Паппа «Багато галасу з нічого» і головну роль в «Гамлеті». Також він брав участь у виставах «Long Wharf Theatre[en]» і «Yale Repertory Theatre[en]» в Нью-Гейвені.[7][8]
Вотерстон дебютував у кіно в 1965 році зі стрічкою «The Plastic Dome of Norma Jean», але першу значну роль отримав у фільмі «Фіцуіллі» (1967). Знявся в ролі Тома в телефільмі 1973 року «Скляний звіринець» за однойменною п'єсою Теннессі Вільямса з Кетрін Гепберн у головній ролі. У ролі Джима там знімався Майкл Моріарті[en], якого пізніше Вотерстон замінив у ролі виконавчого помічника окружного прокурора в «Законі і порядку». Серед інших його ролей — стрічки «Дикуни» (1972), «Великий Гетсбі» (1974, дві номінації на «Золотий глобус»), «Подорож в страх» (1975), «Козеріг один» (1978), «Ворота раю», «Гра в класики» (обидва — 1980) і «Поля смерті» (1984, номінації на «Оскар», «Золотий глобус» і BAFTA). У 1985 році знявся з Робертом Престоном в телефільмі «Finnegan Begin Again» (1985), виконав головну роль в «Лінкольні» в 1988 році (в обох проектах головну жіночу роль виконувала Мері Тайлер Мур) і зіграв у фільмі "Побиття у Вест-Пойнті: Трибунал Джонсона Віттейкера "(1994) з Семюелем Л. Джексоном. Знімався у фільмах Вуді Аллена «Інтер'єри» (1978), «Ханна і її сестри» (1986, камео), «Вересень[en]» (1987) і «Злочини і провини» (1989). Вотерстон вісім разів номінувався на «Еммі» (одна перемога), сім разів на «Золотий глобус» (одна перемога), одинадцять разів на премію Гільдії кіноакторів США (одна перемога) і по два рази на BAFTA і «Супутник».
Крім «Закону і порядку» серед його робіт на телебаченні можна виділити роль окружного прокурора Форреста Бедфорда в серіалі «Я полечу»[en], за яку він отримав премію «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль в телевізійному серіалі - драма в 1993 році. У нього також була головна роль в епізоді серіалу «Дивовижні історії»[en] під назвою Люстерко, дзеркальце (1986). У 1994 році зіграв президента США Вільяма Фостера в телефільмі «Внутрішній ворог», ремейку політичної драми 1964 року «Сім днів у травні».
Вотерстон також входив до складу консультативного комітету з відзначення 200-річного ювілею Авраама Лінкольна. Вотерстон грав Лінкольна на сцені й екрані (документальний фільм «Громадянська війна»[en], «Лінкольн», вистава «Ейб Лінкольн в Іллінойсі» на Бродвеї (номінація на «Тоні»), його голосом говорить Лінкольн на виставці в Національному центрі Конституції[en] у Філадельфії, а також читав промову Лінкольна Cooper Union speech[en] 5 травня 2004 року.
У скетчі передачі «Суботнього вечора у прямому ефірі» Вотерстон зіграв самого себе, виступивши в ролі прес-секретаря компанії Old Glory Insurance, що пропонує захист літнім людям від атаки роботів.[9]
Вотерстон озвучив доктора Каплана, психіатра Браяна Гріфіна, в епізодах Brian in Love[en] і Road to Rhode Island[en] мультсеріалу «Гріфіни». Вотерстон також був оповідачем у документальному фільмі NBC «Великі перегони», що розповідає про знамениту перемогу в чоловічій естафеті 4х10 км на Зимових олімпійських іграх 1994 команди Італії, обігнавши в останній момент команду Норвегії. У документальній стрічці «Lewis & Clark: The Journey of the Corps of Discovery» Вотерстон говорив від імені Томаса Джефферсона, також він грав його роль в документальному фільмі «Томас Джефферсон». Він також з'явився в першому епізоді серіалу «Майстри наукової фантастики: Ідеальна втеча», зігравши людину, в якої підозрюють синдром Корсакова.
Вотерстон 10 листопада 2006 року разом з Кетрін Ербе[en] із «Закон і порядок: Злочинні наміри» і Крістофером Мелоні із «Закон і порядок: Спеціальний корпус» з'явився в 5100-му випуску гри «Jeopardy!»[en]. Вотерстон зайняв друге місце після Мелоні, вигравши 25000 доларів, які передав благодійним організаціям Refugees International[en] і Oceana[en].
Вотерстон регулярно з'являвся в рекламі TD Ameritrade, де він замінив колишнього актора «Закону і порядку» Стівена Хілла. Також брав участь в озвучуванні реклами журналу The Nation[en].
Про Вотерстона згадала програма «Звіт Кольбера», заявивши, що «Сем Вотерстон говорить речі, яким ви ніколи не повинні вірити, в тоні що заслуговує довіри». Сам актор заявив, що, очевидно, дуже переконливо говорить неправильні цитати з фільмів.
Вотерстон в 2008 році грав Полонія в постановці «Гамлета». Його гра отримала відмінні рецензії в кількох газетах, в тому числі і в The New York Times.[10][11]
12 лютого 2009 року Вотерсон приєднався до урочистостей з нагоди двохсотріччя Авраама Лінкольна в церкві Riverside в Нью-Йорку, організованими Aaron Copland School, Riverside Inspirational Choir і NYC Labor Choir. У музичній виставі Моріса Пересса за твором Ерла Робінсона The Lonesome Train: A Music Legend for Actors, Folk Singers, Choirs, and Orchestra Вотерстон зіграв Лінкольна.[12]
7 січня 2010 року на 7040-Голлівудському бульварі Вотерстон був удостоєний зірки на голлівудській «Алеї слави».
У «Законі і порядку» Вотерстон знімався в 16 сезонах. Довше за нього в серіалі знімалася тільки Епата Меркерсон.
30 жовтня 2010 Вотерстон записав поему Стівена Кольбера Are you sure на мітингу Rally to Restore Sanity and/or Fear[en] у Вашингтоні.
C 2012 по 2014 рік Вотерстон знімався разом з Джеффом Деніелсом і Емілі Мортімер в телесеріалі Аарона Соркіна «Новини», що розповідає про життя служби новин на кабельному каналі.[13]
Особисте життя ред.
Вотерстон був одружений зі своєю першою дружиною Барбарі Рутледж-Джонс Вотерстон з 1964 по 1975 рік. Їхній син Джеймс став актором (виконавець ролі Джерарда Піттса в «Спілці мертвих поетів»). Вдруге Сем Вотерстон одружився з колишньою моделлю Лінн Луїзою Вудрафф в 1976 році.[14] У них троє дітей: дочки Кетрін і Елізабет, які також є актрисами, і син Грем.[15]
Сем активно займається гуманітарною діяльністю. Також Вотерстон бере участь у роботі таких організацій, як Oceana, будучи там членом ради директорів, Refugees International, Meals on Wheels[en], United Way of America[en] та Американської гільдії акторів-єпископатів. Вотерстон є прихильником Єпископальної церкви;[16] він навіть озвучив документальний фільм «Here Am I, Send Me» (1999) про їх проповідника Джонатана Деніелса[en].
Був представником руху Unity08[en], який безуспішно виступав проти двопартійної системи на президентських виборах в США в 2008 році.[17] Вотерстон заявив, що був демократом, поки не вийшов з партії після передвиборчого ролика Ліндона Джонсона «Дейзі»[en].[18] Вотерстон також з'являвся в друкованих виданнях та телевізійних рекламних роликах для ліберального журналу The Nation.
У 2002 році Вотерстон і його колега по «Закону і порядку» Джеррі Орбах[en] були нагороджені премією «Живі орієнтири» від організації з охорони старих будівель New York Landmarks Conservancy[en].
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1974 | ф | Великий Гетсбі | The Great Gatsby | Нік Керравей |
| 1975 | ф | Подорож в страх[en] | Journey into Fear | мистер Грэм |
| 1977 | ф | Козеріг один | Capricorn One | Пітер Вілліс |
| 1978 | ф | Інтер'єри[en] | Interiors | Майк |
| 1979 | ф | Крило орла[en] | Eagle's Wing | «Білий бик» |
| 1979 | тф | Дружній вогонь[en] | Friendly Fire | Сі Ді Брайан |
| 1980 | ф | Ворота раю | Heaven's Gate | Френк Кантон |
| 1980 | с | Оппенгеймер[en] | Oppenheimer | Роберт Оппенгеймер |
| 1984 | ф | Поля смерті | The Killing Fields | Сідней Шенберг |
| 1985 | ф | Застереження[en] | Warning Sign | Сел Морз |
| 1986 | ф | Ханна і її сестри | Hannah and Her Sisters | Девід |
| 1986 | ф | Тільки між друзями[en] | Just Between Friends | Гаррі Крендалл |
| 1987 | ф | Вересень[en] | September | Пітер |
| 1989 | ф | Ласкаво просимо до дому[en] | Welcome Home | Вуді |
| 1989 | ф | Злочини і провини[en] | Crimes and Misdemeanors | Бен |
| 1990 | ф | Диспут[en] | Mindwalk | Джек Едвардс |
| 1991 | ф | Людина на Місяці[en] | The Man in the Moon | Меттью Трант |
| 1991—1993 | с | Я полечу[en] | I'll Fly Away | Форрест Бедфорд |
| 1993 | ф | Бранець землі | A Captive in the Land | Ройс |
| 1994 | тф | Мати Девіда[en] | David's Mother | Джон Нільс |
| 1994 | ф | Матуся - маньячка[en] | Serial Mom | Юджин Сатфін |
| 1994—2010 | с | Закон і порядок | Law & Order | Джек Маккой |
| 1995 | ф | Подорож Августа Кінга[en] | The Journey of August King | Муні Райт |
| 1997 | ф | Тіньова змова | Shadow Conspiracy | президент |
| 1997—1999 | с | Убивчий відділ | Homicide: Life on the Street | Джек Маккой |
| 2000 | мс | Гріфіни | Family Guy | доктор Каплан |
| 2000—2010 | с | Закон і порядок: Спеціальний корпус | Law & Order: Special Victims Unit | Джек Маккой |
| 2002 | тф | Історія Меттью Шепарда[en] | The Matthew Shepard Story | Денніс Шепард |
| 2003 | ф | Розлучення[en] | Le Divorce | Честер Вокер |
| 2005 | с | Закон і порядок: Суд присяжних[en] | Law & Order: Trial by Jury | Джек Маккой |
| 2007 | с | Майстри наукової фантастики: Ідеальна втеча | Masters of Science Fiction | Гавелмен |
| 2012—2014 | с | Новини | The Newsroom | Чарлі Скіннер |
| 2013 | с | Джо[en] | Jo | Девід Зіфкін |
| 2016 | ф | Небезпечна гра Слоун | Miss Sloane | Джордж Дюпонт |
| 2018 | ф | За статевою ознакою | On The Basis Of Sex | Ірвін Грісволд |
| 2022 | с | Вибула | The Dropout | Джордж Шульц |
Премії та номінації ред.
Примітки ред.
- ↑ Current Biography — 1940. — ISSN 0011-3344
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Awards for Sam Waterston — IMDb (англ.)
- ↑ Ancestry of Sam Waterston (англ.)
- ↑ Sam Waterston Biography — Biography.com [Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Playbill.com, «Sam Waterston Travesties Opens at Long Wharf Theatre May 11,» [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Celia Wren, "When Chekov had a Bad Dream, New York Times
- ↑ Hulu.com: [1] [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]. Retrieved June 9, 2009. (англ.)
- ↑ Public Theater — Shakespeare in the Park [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ NYTheatre[недоступне посилання з травня 2019] (англ.)
- ↑ Theriversdechurchny.org [Архівовано 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Dave Itzkoff, «HBO Picks Up Aaron Sorkin Series About Cable TV News», New York Times (англ.)
- ↑ Sam Waterston Trivia and Quotes on TV.com. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 21 травня 2010. (англ.)
- ↑ SMITH, DINITIA (15 липня 2004). Father and Daughter, in Life and in Shakespeare - NYTimes.com. The New York Times Company. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 21 травня 2010. (англ.)
- ↑ The General Theological Seminary of the Episcopal Church (англ.)
- ↑ Unity08.org: «Actor Sam Waterston Calls on Americans to Join Growing 2008 Political Movement, Unity08». Retrieved 2008-01-04. (англ.)
- ↑ The Real McCoy — Newsweek (англ.)
Посилання ред.
- Сем Вотерстон на сайті IMDb (англ.)
- Сем Вотерстон на сайті Internet Broadway Database (англ.)