Сара Жиродо
Са́ра Жиродо́ (фр. Sara Giraudeau; 1 серпня 1985, Булонь-Біянкур, Франція) — французька акторка кіно, театру та телебачення. Лауреатка премії «Сезар» 2018 року.
| Сара Жиродо | ||
|---|---|---|
| фр. Sara Giraudeau | ||
 Сара Жиродо, 2018 | ||
| Дата народження | 1 серпня 1985[1][2][…] (38 років) | |
| Місце народження | Булонь-Біянкур | |
| Громадянство |  Франція | |
| Професія | акторка | |
| Роки активності | 1996 — наш час | |
| IMDb | ID 0320812 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
| «Сезар» (2018) | ||
 Сара Жиродо у Вікісховищі | ||
Біографія ред.
Народилася 1 серпня 1985 року в Булонь-Біянкурі, департамент О-де-Сен у Франції. Її батько актор, режисер і письменник Бернар Жиродо, мати — акторка Анні Дюпре. Батьки розлучилися, коли вона була малою, після чого вона рідко бачилася з батьком. Спілкування з ним відновила в 2000 році, коли у нього виявили рак.
Змалку Сара мріяла стати ветеринаркою, але потім зрозуміла, що це неможливо через її погану шкільну успішність. Школу закінчила з відзнакою. У 17 років почала займатися на акторських курсах Жана Перімоні, блискуче склавши вступні іспити.[4]
У 1996 році Жиродо вперше з'явилася на екрані в пригодницькому фільмі з Тьєррі Фремоном «Капризи річки», зрежисованому її батьком.[5] Потім виконала ролі у стрічках «Імоджен Маккартері» (2010), «Красуня і чудовисько» (2014), «Розалі Блюм» (2015), серіалі «Король, Білка і Вуж» та ін.
У 2007 році Сара Жиродо отримала Премію «Мольєр» в категорії «Театральне одкровення» та театральну Премію Ремю в аналогічній категорії.[5]
У 2015—2016 роках Жиродо втілювала Марину Луазо в рейтинговому шпигунському серіалі «Бюро легенд», де одним з її партнерів по знімальному майданчику був Матьє Кассовітц.
У 2017 році на екрани вийшов дебютний повнометражний фільм Юбера Шаруеля «Дрібний фермер», де в партнерстві зі Сванном Арло Сара Жиродо виконала одну з головних ролей та отриала за неї французьку національну кінопремію «Сезар» 2018 року як найкраща акторка другого плану.[6][7]
Особисте життя ред.
У 2010 році одружилася з актором Симоном Губертом. 22 травня 2011 року народила дочку Мону, 28 червня 2016 другу дочку.[8]
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1996 | ф | Капризи річки | Les Caprices d'un fleuve | маленька леді |
| 2008 | тф | Марі та Мадлен | Marie et Madeleine | Жозі |
| 2008 | тф | Риби-молоти | Les poissons marteaux | Елла |
| 2009 | тф | Втеча | L'évasion | Джулія |
| 2010 | с | Король, Білка та Вуж | Le roi, l'écureuil et la couleuvre | Марі-Мадлен |
| 2010 | ф | Імоджен Маккартері | Imogène McCarthery | Ненсі Нанкетт |
| 2010 | тф | Коломба | Colombe | Коломба |
| 2010 | кф | Спогади дівиці, що не напоумилася | Mémoires d'une jeune fille dérangée | Лола |
| 2013 | мф | Буль і Білл | Boule & Bill | Кароліна (озвучення) |
| 2013 | ф | Дені | Denis | Наталі |
| 2014 | ф | Красуня і чудовисько | La belle et la bête | Клотильда |
| 2015 | тф | Постріли | Les fusillés | Маргарита |
| 2015 | с | Бюро легенд | Le Bureau des Légendes | Марина Луазо |
| 2015 | ф | Дурниці | Les bêtises | Соня |
| 2015 | ф | Розалі Блюм | Rosalie Blum | Сесіль |
| 2016 | ф | Продавець | Vendeur | Хлоя |
| 2016 | ф | Розлучення по-французьки | Papa ou maman 2 | Бенедикта |
| 2017 | ф | Дрібний фермер | Petit paysan | Паскаль Шаванж |
| 2018 | ф | Перекладачі | Les Traducteurs | |
| 2018 | ф | Моє прозоре серце | Et mon coeur transparent | Марі-Марі |
| 2019 | ф | Друзі друзів | Les amis des amis | Колін |
| 2021 | ф | Тост (фільм, 2021) | Le discours |
Визнання ред.
| Нагороди та номінації Сари Жиродо[9] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Міжнародний кінофестиваль в Люшоні | |||
| 2009 | Найкраща акторка | Риби-молоти (спільно з Мішель Берні) | Перемога |
| Премія «Люм'єр» | |||
| 2016 | Багатонадійна акторка | Дурниці | Номінація |
| Премія «Сезар» | |||
| 2016 | Найперспективніша акторка | Дурниці | Номінація |
| 2018 | Найкраща акторка другого плану | Дрібний фермер | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ GeneaStar
- ↑ Sara Giraudeau : La naissance de ma fille a atténué ma douleur (фр.). le site Pure People.com. 30 mai 2012. Процитовано 15 mai 2016.
- ↑ а б Sara Giraudeau (biographie) (фр.). Première.fr. Процитовано 9 mai 2016..
- ↑ Fabien Lemercier. 13 César nominations for BPM (Beats Per Minute) and See You up There. Cineuropa. 31 січня 2018. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 22.02.2018.
- ↑ 43e cérémonie des César : Le triomphe de « 120 battements par minute ». Le Point.fr (фр.) . 2.03.2018. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 3.03.2018.
- ↑ Sara Giraudeau, maman pour la deuxième fois. Процитовано 24 липня 2016.
- ↑ Нагороди та номінації Сари Жиродо на сайті IMDb (англ.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сара Жиродо |
Сара Жиродо у соцмережі «Facebook»
