Сантонський ярус

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Палеоген, P	Палеоцен, P₁	Данський, P₁d	молодше
Крейда, K	Верхня/Пізня, K₂	Маастрихтський, K₂m	66,0	72,1
		Кампанський, K₂km	72,1	83,6
		Сантонський, K₂s	83,6	86,3
		Коньякський, K₂k	86,3	89,8
		Туронський, K₂t	89,8	93,9
		Сеноманський, K₂c	93,9	100,5
	Нижня/Рання, K₁	Альбський, K₁alb	100,5	~113,0
		Аптський, K₁apt	~113,0	~125,0
		Баремський, K₁br	~125,0	~129,4
		Готерівський, K₁g	~129,4	~132,9
		Валанжинський, K₁v	~132,9	~139,8
		Беріаський, K₁b	~139,8	~145,0
Юра, J	Верхня/Пізня, J₃	Титонський, J₃tt	древніше
Підрозділи Крейдової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік^[1].
п о р

Сантонський вік і ярус, сантон (рос. сантонский ярус, сантон; англ. Santonian; нім. Santon) — четвертий знизу ярус верхнього відділу крейдової системи. Від лат. Santonia — Сантонія, давньоримська назва історичної області Сентонж у Франції.

Сантонський ярус має маркуючий горизонт — «губковий шар» із залишками морських губок — гексатинеплід, наступна за ним — «смугаста серія» — чергування опок і кремнистих сірих глин. Загальна потужність — до 20-30 м.

Примітки ред.

↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.

Література ред.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сантонський ярус

(англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала [Архівовано 30 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.

←

Крейда
Рання	Пізня
Беріас \| Валанжин \| Готерів \| Барем \| Апт \| Альб	Сеноман \| Турон \| Коньяк \| Сантон \| Кампан \| Маастрихт

→

[stratigraphy.org-1] Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.

[1]