Салернська медична школа

Монастир Монте Кассіно здавна мав у Салерно шпиталь для хворих ченців. З групи лікарів цього шпиталю виникла одна з перших вищих медичних шкіл Європи.

В історії Салернської школи виділяють два періоди — грецький — від початку існування школи і до XII століття, та греко-арабський — з середини XII століття.

За архієпископа Альфануса та з допомогою Костянтина Африканського, який добре розбирався в медицині й займався перекладами грецьких та арабських медичних трактатів на латину, школа набула великого розголосу. Період розквіту припадає на X–XIII століття.

Великий корпус медичних знань того часу було представлено в створених у Салерно трактатах Liber Graduum, Antidotarium Nicolai та Circa Instans. Відбулося виокремлення фармації, як окремої галузі медичного знання, що було закріплено Салернським едиктом Фрідріха II. Особливою ​​славою користувалася гігієнічна поема «Правила салернської школи» (лат. «Regimen scholae Salernitanae»), вперше надрукована в 1480 році в Кельні, що відтоді багато разів перевидавалася.

На початку XIII століття тут була створена праця «Flos medicinae» («Цвіт лікарського мистецтва»), в якому висвітлювались найрізноманітніші питання, в тому числі й погляди на те, яким повинен бути лікар, призначення медицини, теорія зараження й багато іншого.

У Школі Салерно жінки допускалися як до навчання, так і до викладання. Так, в XI столітті тут викладала Абелла, яка написала трактати «De atra bile» («Про чорну жовч») і «De natura seminis humani» («Про природу людського сім'я»). Серед учених жінок, викладачів школи близько 1059 року була Тротула — «nobilis matrona». З її праць до нашого часу дійшли «De passionibus mulierum» («Про жіночі хвороби») і «De compositione medicamentorum» («Про складання ліків»). Її праці неодноразово цитувалися багатьма авторами в XI–XII століттях.

Збереглося багато інших медичних трактатів, написаних жінками Салернської школи. Так, Ребекка де Гуарна написала трактати «Про лихоманки», «Про сечу», «Про зародки» та інші.

У 1480 році з'явилася знаменита праця «Салернський кодекс здоров'я», що належав Арнольду з Вілланови.

Анатомічні студії на свинях примножили медичне знання завдяки плідному припущенню, що між анатомією свині та людини існують принципові відповідності. Рецептом успіху школи в Салерно було гармонійне поєднання медичного знання з різних культур: грецької, арабської, західно-латинськох та єврейської.

1240 року Фрідріх II видав указ, що визначав правила організації медичного навчання erlässt Friedrich II. Заснований в 1224 році Неапольський університет став конкурувати з Школою в Салерно.^[1]
Навчальний план виглядав таким чином:

• 3 роки — Логіка,
• 5 років — Медицина (потім хірургія і анатомія, після цього автопсія людського тіла),
• однорічна практика в лікаря.

Окрім медицини тут вивчали філософію, теологію та право. Деякі дослідники розглядають школу в Салерно як перший університет, хоча офіційно вона не мала такого статусу.

• Костянтин Африканець (1017–1087)
• Адель Сарацинська (XII століття)
• Варфоломій Салернський (XII століття)
• П'єтро Мусандіно
• Мавр Салернський
• Тротула (XII століття)
• П'єтро да Еболі († до 1220)
• Рогир Фругарді (* до 1140; † бл. 1195)
• Урсо Калабрійський († 1225)
• Жиль де Корбей (* бл. 1140; † перша чверть XIII ст.)
• Джовані да Прочіда (1210–1298)
• Матео Сільватіко (* бл. 1280, † 1342)

1. ↑ див. посилання A. G. Chevalier: Die Schule von Salerno

• Gerhard Baader: Die Schule von Salerno, in: Medizinhistorisches Journal 13/1978, Seite 124–145
• George W. Corner: Salernitan surgery in the twelfth century, in: British Journal of Surgery 25/1937, Seite 84-99
• Danielle Jacquart: Die scholastische Medizin, in: Mirko D. Grmek (Hg.), Die Geschichte des medizinischen Denkens. Antike und Mittelalter, München 1999, Seite 216–259 ISBN 3-406-40286-0
• Kay Peter Jankrift: Die Schule von Salerno, in: ders., Krankheit und Heilkunde im Mittelalter, Darmstadt 2003, Seite 41-45 ISBN 3-534-15481-9
• La regola sanitaria salernitana, premessa storica di Cecilia Gatto Trocchi, introd. di Roberto Michele Suozzi, Roma, Newton Compton, 1993, ISBN 88-7983-006-6
• La scuola medica salernitana e i suoi mestieri, Andrea Sinno, a cura di Marcello Napoli, Avellino, Edizioni Ripostes, 2002
• Trotula : un compendio medievale di medicina delle donne, a cura di Monica H. Green; traduzione italiana di Valentina Brancone, Firenze, SISMEL — Edizioni del Galluzzo, 2009

• САЛЕРНСЬКА МЕДИЧНА ШКОЛА //Фармацевтична енциклопедія
• Hermann Grensemann: Salerno-Projekt (Edition von Schriften mittelalterlicher Salernitaner Ärzte)
• Scuola Medica Salernitana^{[недоступне посилання з вересня 2019]} (італ.)
• Dr. A. G. Chevalier. Die Schule von Salerno — SALERNO Ciba-Zeitschrift April 1938 Nr.56