Руперт Еверетт

Руперт Еверетт народився 29 травня 1959 році в Норфолці, в аристократичній сім'ї. Його батьком був майор Британської армії Ентоні Майкл Еверетт (1921—2009), матір'ю — Сара Маклін, що походила з роду баронетів Вівіан та була донькою віце-адмірала сера Гектор Лахлана Стюарта Макліна^[5][6]. Руперт і його брат Ентоні (нар. 1956) — внучаті племінники Дональда Дюарта Макліна, англійського дипломата і правнуки сера Дональда Макліна, ліберального політика, що був лідером парламентської опозиції після Першої світової війни.

Руперт Еверетт навчався спочатку в Школі Фарлей (англ. Farleigh School) в Андовері (графство Гемпшир), потім у коледжі ченців-бенедиктинців в Амплефорті, графство Йоркшир. Покинувши школу у 15 років, Руперт вирушив до Лондона для навчання акторській майстерності в Центральні школу дикції і драми. Згодом Еверетт зізнався в інтерв'ю журналу US Magazine, що в Лондоні йому доводилося заробляти на життя проституцією^[7]. Деякий час провчившись в школі дикції і драми, він не зміг закінчити її через численні конфлікти з викладачами і вирушив до Глазго, де поступив до трупи авангардного Сітізенс-театру (англ. Glasgow Citizen's Theatre). У 1981 році зіграв свою першу помітну роль в спектаклі «Білі дияволи». Також брав участь у таких виставах, як «Дон Жуан», «Дім, де розбиваються серця», а в 1981 році був нагороджений премією London Critics Circle Theatre Award за головну роль у постановці п'єси Джуліана Мітчелла «Інша країна» — історії двох хлопчиків з вищих кіл британського суспільства, які безнадійно закохуються один в одного напередодні Другої світової війни.

У кіно Руперт Еверетт дебютував у 1982 році епізодичною роллю у фільмі «Шокуюча випадковість». Перший успіх до Еверетта прийшов у 1984 році після ролі Гая Беннета у кіноверсії вистави «Інша країна» в якій він знявся разом з Коліном Фертом, та за яку номінувався на Премію Британської кіноакадемії, «Золотий глобус», «Супутник» та Премію MTV). Фільм мав величезний успіх у всьому світі, і Еверетта було визнаний однією з найяскравіших висхідних зірок Великої Британії.

У 1987 році Еверетт від'їжджає до Франції і Італії. Знімався у низці італійських фільмів — Баярдо Сан Роман у стрічці «Хроніка оголошеної смерті» (1987, режисер Франческо Розі), Девід Латтес у драмі «Окуляри в золотій оправі» (1987, реж. Джуліано Монтальдо), цвинтарний сторож Франческо Деламорте в італійському хоррорі «Про любов, про смерть» (1994).

У 1997 році актор з'явився в успішній голлівудській романтичній комедії «Весілля мого найкращого друга» в ролі гея-приятеля головної героїні у виконанні Джулії Робертс. Потім Еверетт знявся у цілій серія фільмів, так чи інакше пов'язаних з шекспірівською темою: «Закоханий Шекспір» (1998), де зіграв роль шпигуна і поета єлизаветинської епохи Крістофера Марлоу, «Ідеальний чоловік» (1999), в екранізації Майкла Гоффмана п'єси Шекспіра «Сон літньої ночі» (1999), де виконав роль Оберона.

У 2003 році Руперт Еверетт зіграв роль короля Чарльза I в історичній драмі «Убити короля» з Тімом Ротом і Олівією Вільямс у головних ролях, у 2004-му з'явився в костюмованій мелодрамі про постшекспірівський англійський театр «Краса по-англійськи» в ролі короля Чарльза II. Також у 2004 році вийшов телевізійний фільм «Шерлок Холмс і справа про шовкову панчоху» з Евереттом у ролі знаменитого сищика. Крім того, актор взяв участь в озвучуванні мультфільму «Шрек 2», де його голосом заговорив головний супротивник Шрека Принц Чармінг. У тому ж 2004 році відбулася прем'єра політичної драми «Подвійний агент», головні ролі в якій виконали Руперт Еверетт і Шерон Стоун. У 2005 році в анімаційному фільмі «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і платтяна шафа» він озвучив Лиса.

У 2006 році актор у Росії на екрани вийшов семисерійний фільм Сергія Бондарчука «Тихий Дон» за романом Шолохова у якому Еверетт зіграв головну роль Григорія Мелехова.

У 2007 році Руперт Еверетт виконав роль Секундуса в сімейному фентезі «Зоряний пил», а також з'явився в комедії «Однокласниці», де зіграв відразу дві ролі: батька головної героїні і її тітки, директорки школи Сен-Трініан. У 2009 році вийшов сиквел «Однокласниці-2», у якому актор втілив відразу трьох персонажів: Каміллу і Фортнама Фріттонів та капітана Арчибольда. У 2010 році на екрани вийшов омедійний бойовик Джонатана Лінна «Дика штучка» з Евереттом в одній з ролей другого плану.

У 1980-і роки Руперт Еверетт виступав як поп-співак на естраді, випустив кілька музичних альбомів. З 2003 року виступає як кінопродюсер.

У 1989 році Руперт Эверетт в інтерв'ю в Парижі відкрито заявив про свою гомосексуальність^[8].

У період між 2006 і 2010 роками, Еверетт жив у Нью-Йорку, США, але повернувся до Лондона, через поганий стан здоров'я його батька^[9]. У 2008 році Еверетт купив будинок у Західному Лондоні в районі Белгравія^[10].

Ролі в кіно

Ролі на телебаченні

• 1981 — Мужність Едварда Робінсона/ The Manhood of Edward Robinson — Гай
• 1982 — Легкі мішені / Soft Targets — актор
• 1983 — Княжна Дейзй / Princess Daisy — Рем Валенські
• 1984 — Далекі шатри / The Far Pavilions — Джордж Гарфорт
• 1985 — Король Артур / Arthur the King — Ланселот
• 2003 — Небезпечні зв'язки / Les Liaisons dangereuses — віконт Себастьян де Вальмон
• 2003 — Містер Амбассадор / Mr. Ambassador — посол Ронні Чілдерс
• 2004 — Шерлок Холмс і справа про шовкову панчоху / Sherlock Holmes and the Case of the Silk Stocking — Шерлок Холмс
• 2006 — Вечір п'ятниці / The Friday Night Project Guest Host
• 2011 — Чорне дзеркало / Black Mirror — Суддя Гоуп (Епізод: "П'ятнадцять мільйонів нагород")
• 2012 — Кінець параду / Parade's end — Марк Тідженс

• 1992 Hello, Darling, Are You Working? (роман)
• 1995 The Hairdressers of St. Tropez (роман)
• 2006 Red Carpets and Other Banana Skins (Червоні доріжки і інша нісенітниця) (мемуари)
• 2012 Vanished Years (Зниклі роки) (мемуари)