Ронжина-Морозова Олена Іванівна

українська веслувальниця

Олена Іванівна Морозова, до шлюбу Ронжина (нар. 18 листопада 1970, Дніпродзержинськ) — українська веслувальниця (академічне веслування), срібна призерка Олімпійських ігор, призерка чемпіонатів світу, заслужений майстер спорту України (1996).

Ронжина-Морозова Олена Іванівна
Загальна інформація
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Народження 18 листопада 1970(1970-11-18)[1][2][3] (53 роки)
Дніпродзержинськ
Зріст 184
Вага 75
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту Веслування
Дисципліна Академічне веслування
Участь і здобутки
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Академічне веслування
Олімпійські ігри
Срібло1996 АтлантаW4×
Дискваліфікація2004 АфіниW4×
Чемпіонати світу
Бронза1994 ІндіанаполісW4×
Бронза1997 СавойяW4×
Срібло1999 Сент-КетерінсW4×

Закінчила Дніпропетровський державний інститут фізкультури і спорту (1994).

Тренери – В.М.Морозов, Є.Павлов.[4]

Спортивна кар'єра ред.

Олена Ронжина входила до складу збірної СРСР з 1988 року. 1988 року дебютувала на міжнародних змаганнях: на чемпіонаті світу серед юніорів була третьою в четвірках парних.

На чемпіонаті світу 1990 в складі вісімки розпашної зі стерновим зайняла шосте місце.

Брала участь в барселонській Олімпіаді (8 місце в складі двійки розпашної Об'єднаної команди).

Після розпаду СРСР Олена Ронжина виступала під прапором України. 1993 року на чемпіонаті світу в змаганнях вісімок розпашних зі стерновим зайняла сьоме місце. 1994 року завоювала бронзову медаль на чемпіонаті світу в складі четвірки парної (Світлана Мазій, Діна Міфтахутдинова, Олена Ронжина, Тетяна Устюжаніна). На чемпіонаті світу 1995 року була лише десятою в четвірках парних.

Срібну олімпійську медаль Олена Ронжина виборола на Олімпіаді в Атланті в складі четвірки збірної України разом із Інною Фроловою, Світланою Мазій та Діною Міфтахутдиновою.

1997 року на етапах Кубку світу займала третє, друге і п'яте місця, а на чемпіонаті світу стала бронзовою призеркою в парних четвірках.

1998 року на етапах Кубку світу разом з Діною Міфтахутдиновою була другою, сьомою і дванадцятою в двійках парних, а чемпіонаті світу стала сьомою в четвірках парних.

1999 року на етапах Кубку світу була першою і восьмою, а на чемпіонаті світу стала срібною призеркою в четвірці парній (Яна Крамаренко, Світлана Мазій, Тетяна Устюжаніна і Олена Морозова-Ронжина).

2000 року на етапах Кубку світу була другою і п'ятою, а на сіднейській Олімпіаді зайняла четверте місце в складі четвірки парної.

2002 року в складі четвірки парної (Олена Морозова, Наталія Губа, Олена Сеньків, Тетяна Колеснікова) тричі перемагала на етапах Кубку світу і стала його володаркою, а на чемпіонаті світу була шостою.

2003 року зайняла перше і третє місце на етапах Кубку світу і п'яте на чемпіонаті світу.

2004 року зайняла сьоме і шосте місце на етапах Кубку світу.

Член олімпійської збірної України на Іграх XXVIII Олімпіади 2004 року в Афінах. У складі четвірки парної (Олена Морозова, Яна Дементьєва, Тетяна Колесникова й Олена Олефіренко) була третьою в фінальному заїзді, але рішенням комітету МОК, через вживання Оленою Олефіренко препаратів, що можуть бути основою для створення допінгу, результат українок скасовано, а бронзові нагороди передано австралійкам.[5]

2005 року в складі четвірки парної (Яна Дементьєва, Наталія Рижкова, Тетяна Колеснікова, Олена Морозова) була другою і двічі третьою на етапах Кубку світу і стала срібною призеркою Кубку світу 2005.

2006 року на етапі Кубку світу була сьомою, а на чемпіонаті світу — дванадцятою в змаганнях вісімок зі стерновим, після чого завершила спортивну кар'єру.

Виступи на Олімпіадах ред.

ОлімпіадаДисциплінаСтадіяРезультатМісцеСтадіяРезультатМісцеСтадіяРезультатМісце'Загальне місце
Барселона 1992Веслування академічне — розпашні двійки (жінки)1 коло7.53,893Півфінал7.34,425Фінал В7.25,1528
Атланта 1996Веслування академічне — парні четвірки (жінки)1 коло6.46,174Додатковий раунд6:19,111Фінал А6.30,3622
Сідней 2000Веслування академічне — парні четвірки (жінки)1 коло6:28,172Додатковий раунд6:29,411Фінал А6:25,7144
Афіни 2004Веслування академічне — парні четвірки (жінки)1 коло6:21,244Додатковий раунд6:24,64-Фінал А6.34,313Дискваліфікація

Державні нагороди ред.

  • Почесна відзнака Президента України (7 серпня 1996 року) — за видатні спортивні досягнення на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті.[6]

Примітки ред.

  1. Morozova-Ronzhina Olena
  2. Ronsjina Elena
  3. Olena Ronzhyna-Morozova
  4. Морозова Олена Іванівна | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 16 вересня 2020.
  5. Центральний спортивний портал Херсонської області. Олефіренко (Сеньків) Олена Іванівна (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 26 червня 2012.
  6. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/665/96#Text. Процитовано 16 вересня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання ред.