Пітові

Довжина тіла від 15 до 30 см, вага — від 40 до 200 г. Тіло округле, ноги довгі, хвіст короткий; дзьоб сильний, прямий. Характерне дуже яскраве забарвлення, що поєднує насичені відтінки синього, жовтого, червоного, блакитного, зеленого, чорного та інших кольорів. У деяких видів самці і самиці відрізняються в забарвленні (самиці більш бліді), у інших же вони однакові.

42 види пітових поширені у тропіках Старого Світу; переважна ж більшість їх живе в Південній і Південно-Східній Азії.

Ведуть піти денний спосіб життя, збираючи свій корм — комах, черв'яків та інших безхребетних, зрідка дрібних хребетних — на землі, в лісовій підстилці. Пересуваються переважно по-горобиному — стрибками; сполохані птахи злітають на дерева і затаюються. Ночують також на деревах. Більшість видів осілі, деякі роблять сезонні міграції (причому летять звичайно вночі). Гніздяться на землі в чагарниках або на невеликих деревах, споруджуючи кулеподібне гніздо з гілочок з входом збоку. У кладці 3-5 яєць.

До Червоної Книги МСОП занесено 13 видів родини. Найменш чисельною є піта чорночерева (Hydrornis gurneyi): чисельність її оцінюється менш ніж у 100 особин і з причини вирубок лісів, де проживає вид, поступово зменшується. З 1952 птах вважався вимерлим, але в 1986 р. відкритий знов.

Erythropitta

• Erythropitta kochi (Brüggemann, 1876) – піта лусонська
• Erythropitta erythrogaster (Temminck, 1823) – піта червоночерева
• Erythropitta dohertyi (Rothschild, 1898) – піта сулайська
• Erythropitta celebensis (Müller & Schlegel, 1845) – піта сулавеська
• Erythropitta palliceps (Brüggemann, 1876) – піта сіауська
• Erythropitta caeruleitorques (Salvadori, 1876) – піта сангізька
• Erythropitta rubrinucha (Wallace, 1862)
• Erythropitta rufiventris (Heine, 1860) – піта північномолуцька
• Erythropitta meeki (Rothschild, 1898) – піта луїзіадська
• Erythropitta novaehibernicae (Ramsay, 1878)
• Erythropitta macklotii (Temminck, 1834)
• Erythropitta arquata (Gould, 1871) – піта червоноголова
• Erythropitta granatina (Temminck, 1830) – піта гранатова
• Erythropitta venusta (Müller, 1836) – піта суматранська
• Erythropitta ussheri (Gould, 1877) – піта сабаганська
• Erythropitta gazellae (Neumann, 1908)
• Erythropitta splendida (Mayr, 1955)

Hydrornis

• Hydrornis phayrei — піта вухата
• Hydrornis nipalensis — піта непальська
• Hydrornis soror — піта синьогуза
• Hydrornis oatesi — піта руда
• Hydrornis schneideri — піта рудоголова
• Hydrornis caeruleus — піта велика
• Hydrornis baudii — піта борнейська
• Hydrornis cyaneus — піта синя
• Hydrornis elliotii — піта зелена
• Hydrornis guajanus — піта синьохвоста
• Hydrornis irena
• Hydrornis schwaneri
• Hydrornis gurneyi — піта чорночерева

Pitta — піта

• Pitta sordida — піта чорноголова
• Pitta maxima — піта-велетень
• Pitta superba — піта королівська
• Pitta steerii — піта лазурова
• Pitta angolensis — піта ангольська
• Pitta reichenowi — піта зеленовола
• Pitta brachyura — піта короткохвоста
• Pitta nympha — піта китайська
• Pitta moluccensis — піта синьокрила
• Pitta megarhyncha — піта мангрова
• Pitta elegans — піта жовтоброва
• Pitta versicolor — піта-крикун
• Pitta anerythra — піта чорнощока
• Pitta iris — піта австралійська
• Pitta concinna
• Pitta vigorsii

• Pitta videos on the Internet Bird Collection

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.