Примати

• Бінокулярний зір
• Волосяний покрив
• П'ятипалі кінцівки
• Пальці з нігтями
• Великий палець кисті протиставлений всім іншим
• Недорозвинений нюх
• Значний розвиток півкуль головного мозку

Про поняття «мавпи» як екоморфологічний тип (вищі примати, але без людини) див. також: Мавпи (Simia).

Для мавп характерні п'ятипалі дуже рухливі верхні кінцівки (руки), протиставлення великого пальця іншим (для більшості), нігті. Тіло більшості приматів вкрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще й підшерстя, через що їх волосяний покрив можна назвати справжнім хутром.

Ряд приматів виділив ще у 1758 році Лінней, який відніс до нього людей, мавп, напівмавп, кажанів та лінивців. За визначальні ознаки приматів Лінней прийняв наявність двох молочних залоз і п'ятипалої кінцівки. З XVIII століття склад таксона змінився, але ще у XX столітті повільного лорі відносили до лінивців, а кажани були виключені з числа найближчих родичів приматів на початку XXI століття.

Останнім часом класифікація приматів зазнала значних змін. Раніше виділяли підряди напівмавп (Prosimii) і людиноподібних приматів (Anthropoidea). До напівмавп відносили всіх представників сучасного підряду мокроносі (Strepsirhini), Довгоп'ятів, а також іноді тупай (нині вони розглядаються як особливий ряд). Антропоїди стали інфрарядом мавпоподібних у підряді сухоносих мавп. Крім того, раніше виділяли родину понгід, яке тепер вважається підродиною понгіни у родині гомініди.

• Інфраряд лемуроподібні (Lemuriformes)
  • надродина Lemuroidea
    • Лемурові (Lemuridae): власне лемури
    • Карликові лемури (Cheirogaleidae): карликові та мишачі лемури
    • Лепілемурові (Lepilemuridae)
    • Індрієві (Indriidae): Індрі, авахі та сіфака
    • Айаєві (Daubentoniidae): ай-ай (єдиний вид)
  • надродина Lorisoidea
    • Лорієві (Loridae): лорі та пото
    • Галагові (Galagonidae): власне галаго

• Інфраряд довгоп'ятоподібні (Tarsiiformes)
  • Довгоп'ятові (Tarsiidae)

• Інфраряд мавпоподібні (Simiiformes)
  • Парворяд широконосі мавпи, або мавпи Нового Світу (Platyrrhina)
    • Ігрункові (Callitrichidae)
    • Капуцинові (Cebidae)
    • Нічні мавпи (Aotidae)
    • Сакієві (Pitheciidae)
    • Павукоподібні (Atelidae)
  • Парворяд вузьконосі або мавпи Старого Світу (Catarhina)
    • Надродина песоголові (Cercopithecoidea)
      • Мавпові, або нижчі вузьконосі мавпи (Cercopithecidae): макаки, павіани, мавпи та інші
    • Надродина людиноподібні, або гоміноїди (Hominoidea), або антропоморфіди (Anthropomorphidae)
      • Гібонові, або малі людиноподібні мавпи (Hylobatidae): справжні гібони, номаскуси, хулока та сіаманги
      • Гомініди (Hominidae): орангутани, горили, шимпанзе та люди

Згідно з сучасними уявленнями, які були сформовані на підставі молекулярних досліджень 1999 року, виявилося, що найближчі родичі людини не тупаї, а шерстокрили. Примати, шерстокрили та тупаєподібні (разом з гризунами та Зайцеподібні) відносяться до однієї з чотирьох гілок плацентарних — надряду Euarchontoglires, а рукокрилі — до надряду Laurasiatheria . Раніше приматів, шерстокрилів і тупаєподібних групували разом з рукокрилими в надряд Archonta.

Примати виникли від спільного з шерстокрилами предка в верхньокрейдяному періоді. Оцінки часу появи приматів різняться від консервативних 65-75 мільйонів років тому до 79-116 мільйонів років тому (за молекулярним годинником)^[3][4]. Найдавнішим відомим приматом є рід Altiatlasius з єдиним видом.

Найдавніші примати, цілком ймовірно, розселилися з Азії в інші місця Старого Світу і Північної Америки, де дали основу для розвитку лемурів і довгоп'ятів. Вихідні форми мавп Нового і Старого Світу, ймовірно, отримали початок від примітивних довгоп'ятоподібних (деякі автори предками мавпоподібних вважають древніх лемуроподібних). Мавпи Нового Світу виникли незалежно від мавп Старого Світу. Предки їх проникли з Північної Америки до Південної, тут розвивалися й спеціалізувалися, пристосовуючись до умов виключно деревного життя. Людина за багатьма анатомічними і біологічними рисами належить до вищих приматів, де становить окрему родину гомінід (Hominidae) з родом людина (Homo) і одним сучасним видом — людина розумна (Homo sapiens). За дуже багатьма анатомо-фізіологічними ознаками з людиною дуже подібні не лише людиноподібні, але і нижчі примати. Вони навіть схильні до багатьох захворювань, що властиві людині (наприклад, шигельозу, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кору, ангіни тощо), і які загалом перебігають, так само як і в людини. Іноді людиноподібні примати гинуть від апендициту.

• Мавпи (Simia)

• 5 найвагоміших відкриттів у антропології 2009 року [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Карликовий шимпанзе банобо [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
• Антропоґенізація [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (укр.)

Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.