Посмітюха іржаста
| Посмітюха іржаста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(8080033500).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Galerida modesta Heuglin, 1864 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Heliocorys modesta | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Посмітюха іржаста[2] (Galerida modesta) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Мешкає на півночі Субсахарської Африки.
Опис ред.
Довжина птаха становить 12,5-15 см, вага 21 г. Довжина хвоста становить 42-50 мм, довжина дзьоба становить 11,5-13,5 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення верхньої частини тіла варіюється від піщаного до темно-каштанового, вона сильно поцяткована чорнувато-коричневими смугами. Над очима охристі "брови". Обличчя і нижня частина тіла охристі, груди мають рудуватий відтінок, сильно поцяткована чорнувато-коричневими смугами. Махові пера темно-коричневі з рудуватими краями. Хвіст чорнувато-коричневий зі світло-рудувато-коричневими краями. На голові невеликий чуб, який може ставати дибки.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3].
- G. m. modesta Heuglin, 1864 — від Буркіна-Фасо і північної Гани до північної Нігерії, північного Камеруну, Чаду і південного Судану;
- G. m. nigrita (Grote, 1920) — від Сенегалу і Гамбії до Сьєрра-Леоне і північного Малі;
- G. m. struempelli (Reichenow, 1910) — центральний Камерун;
- G. m. bucolica (Hartlaub, 1887) — від південного сходу ЦАР до північного сходу ДР Конго і крайнього північного заходу Уганди.
Поширення і екологія ред.
Іржасті посмітюхи мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Малі, Сьєрра-Леоне, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Буркіна-Фасо, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Демократичній Республіці Конго, Судані, Південному Судані і Уганді, між 8° і 15° північної широти. Вони живуть в кам'янистих напівпустелях, сухих чагарникових заростях і сухих саванах. Під час сезону розмноження зустрічаються поодинці або територіальними парами, під час негніздового періоду — зграйками від 3 до 6 птахів. Деякі популяції ведуть кочовий спосіб життя.
Іржасті посмітюхи живляться переважно насінням, а також комахами та іншими безхребетними. Гніздяться на землі, серед трави або каміння. Гніздо встелюється травою і корінцями. В кладці 4 яйця. Іржасті посмітюхи співають, сидячи на землі, мурашнику або скелястому виступі, іноді в польоті. Вони здатні імітувати голови інших птахів, зокрема темноголових бюльбюлів і даурських ластівок.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Galerida modesta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 14 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 листопада 2022.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |