Поль Ле Гуен

Поль Ле Гуе́н (фр. Paul Le Guen, МФА[pɔl lə ɡwɛn]; нар. 1 березня 1964 року, Панкран, Франція) — французький футбольний тренер і колишній футболіст. Останнім місцем роботи був турецький «Бурсаспор».

Ф
Поль Ле Гуен
Поль Ле Гуен
Поль Ле Гуен
Особисті дані
Народження1 березня 1964(1964-03-01) (60 років)
 Панкран,
Франція Франція
Зріст178 см
Громадянство Франція
ПозиціяЗахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1984–1989 Франція «Брест» 154 (6)
1989–1991 Франція «Нант» 76 (1)
1991–1998 Франція «Парі Сен-Жермен» 248 (16)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1993–1995 Франція Франція 17 (1)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1998–2001 Франція «Ренн»
2002–2005 Франція «Ліон»
2006–2007 Шотландія «Рейнджерс»
2007–2009 Франція «Парі Сен-Жермен»
2009–2010 Камерун Камерун
2011–2015 Оман Оман
2017–2018 Туреччина «Бурсаспор»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ле Гуен провів вдалу тренерську кар'єру у Франції. Найбільш він запам'ятався під час роботи в «Ліоні», з яким він виграв тричі поспіль Лігу 1. Під час ігрової кар'єри найуспішнішими були виступи за «Нант» і «Парі Сен-Жермен».

Ігрова кар'єра

ред.

Клуби

ред.

Під час своєї ігрової кар'єри Ле Гуен грав за «Брест» шість років, за «Нант» два роки та сім років у столичному «Парі Сен-Жермен», з яким він виграв Кубок Кубків 1996 року.

Збірна

ред.

На міжнародному рівні Ле Гуен зіграв сімнадцять матчів за збірну Франції, з якою грав на чемпіонаті світу 1994 року. Поль закінчив кар'єру в збірній 21 травня 1998 року в товариському матчі проти Камеруну, який закінчився нічиєю 1:1.

Тренерська кар'єра

ред.

«Ренн»

ред.

За час роботи в «Ренні» з 1998 по 2001 роки Ле Гуен підписав декількох невідомих футболістів, які під його керівництвом стали талановитими футболістами. 2001 року після вильоту команди з Ліги 1 Ле Гуен пішов у відставку.

«Олімпік» (Ліон)

ред.

Ле Гуен замінив Жака Сантіні на посту тренера ліонського «Олімпіка» 2002 року. З перших дев'яти ігор команда виграла лише три, але в підсумку «Ліон» виграв чемпіонство тричі поспіль та дійшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів. 9 травня 2005 року Поль пішов у відставку, а наступного дня клуб виграв четверте поспіль чемпіонство. Замість Ле Гуена тренером «Олімпіка» став Жерар Ульє [1].

«Рейнджерс»

ред.

11 березня 2006 року Ле Гуен підписав трирічний контракт з шотландським клубом «Рейнджерс» [2][3]. Початок роботи для француза був не дуже вдалим: з перших десяти ігор у чемпіонаті команда виграла дві, шість зіграла внічию та два матчі програла [4].

8 листопада «Рейнджерс» були вибиті з кубка ліги вже в чвертьфіналі турніру [5]. 4 січня 2007 року було оголошено, що Ле Гуен покинув клуб за обопільною згодою [6].

«Парі Сен-Жермен»

ред.

15 січня 2007 року Ле Гуен став головним тренером столичного «Парі Сен-Жермен». До кінця сезону команда покинула зону вильоту з першості [7]. У наступному сезоні «ПСЖ» знову опинився в кінці турнірної таблиці, але в той же час було виграно кубок Ліги, що гарантувало команді участь у Кубку УЄФА на сезон 2008-2009. У травні 2009 року парижани оголосили, що вони не пропонують Ле Ґуену продовжувати контракт [8].

Збірна Камеруну

ред.

У липні 2009 року Поль очолив збірну Камеруну, підписавши контракт строком на п'ять місяців [9]. Ле Гуен допоміг збірній вийти до фінальної частини чемпіонату світу 2010 року в ПАР [10]. Але на самому турнірі збірна Камеруну стала першою командою, що вибула з турніру. 24 червня 2010 року француз оголосив про свою відставку [11].

Збірна Оману

ред.

Після відхилених пропозицій клубів Ліги 1 наприкінці сезону 2010-2011, 11 червня 2011 року, Ле Гуен став тренером збірної Оману [12]. Вивів команду до фінальної частини Кубка Азії з футболу 2015, де його гравці не змогли подолати груповий етап, проте в очній грі останнього туру здолали інших невдах групи А, збірну Кувейту.

Був звільнений з посади 19 листопада 2015 року після невдалого старту Оману у відбірковому раунді чемпіонату світу 2018 року.

Подальша робота

ред.

Протягом 2017–2018 років працював у Туреччині, де очолював тренерський штаб команди «Бурсаспор».

Досягнення

ред.

Як гравець

ред.
«Парі Сен-Жермен»: 1993-94
«Парі Сен-Жермен»: 1992-93, 1994-95, 1997-98
«Парі Сен-Жермен»: 1994-95, 1997-98
«Парі Сен-Жермен»: 1995
«Парі Сен-Жермен»: 1995-96
Франція: 1998
Франція: 2000

Як тренер

ред.
«Ліон»: 2003, 2004, 2005
«Ліон»: 2002, 2003, 2004
«Парі Сен-Жермен»: 2007-08

Статистика

ред.

Гравець

ред.
СезонКлубДивізіон
1983 — 1984Брест 1
1984 — 1985Брест 1
1985 — 1986Брест 1
1986 — 1987Брест 1
1987 — 1988Брест 1
1988 — 1989Брест 2
1989 — 1990Нант 1
1990 — 1991Нант 1
1991 — 1992Парі Сен-Жермен 1
1992 — 1993Парі Сен-Жермен 1
1993 — 1994Парі Сен-Жермен 1
1994- 1995Парі Сен-Жермен 1
1995 — 1996Парі Сен-Жермен 1
1996 — 1997Парі Сен-Жермен 1
1997 — 1998Парі Сен-Жермен 1

Тренер

ред.
СезонКлубДивізіон
1998 — 1999Ренн 1
1999 — 2000Ренн 1
2000 — 2001Ренн 1
2002 — 2003Ліон 1
2003 — 2004Ліон 1
2004 — 2005Ліон 1
2006 — 4 січня 2007Ренйджерс 1
15 січня 2007 — 2007Парі Сен-Жермен 1
2007 — 2008Парі Сен-Жермен 1
2008 — 2009Парі Сен-Жермен 1
липень 2009 — червень 2010Камерун 
червень 2011 —листопад 2015 Оман 

Примітки

ред.
  1. Жерар Ульє призначений новим тренером «Ліона» (рос.)
  2. Murray’s moonbeam vision doomed to destruction right from the outset (англ.)
  3. Rangers name Le Guen as manager. BBC News Online. 11 березня 2006. Процитовано 22 вересня 2006. (англ.)
  4. Andrew Smith (15 жовтня 2006). Rangers faithful question whether Le Guen is tackling the problem. The Scotsman. Процитовано 15 жовтня 2006. (англ.)
  5. Colin Duncan (9 листопада 2006). A Disaster Waiting To Happen. Daily Record. Процитовано 9 листопада 2006. (англ.)
  6. Le Guen and Rangers part company. BBC Sport website. 4 січня 2007. (англ.)
  7. Le Guen returns to coach at PSG. BBC Sport. 15 січня 2007. (англ.)
  8. Le Guen verlässt Paris. Transfermarkt.de. 30 січня 2009. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 6 травня 2009. (нім.)
  9. Le portail du Cameroun|Cameroon Portal. Cameroun Link. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 22 липня 2009. (фр.)
  10. Indomitable Lions roar through to record sixth finals. ESPN. 14 листопада 2009. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2010. (англ.)
  11. 2010 World Cup profile: Cameroon. Sports Illustrated. 21 січня 2010. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2010. (англ.)
  12. Le Guen named as new Oman coach. FIFA official. 11 червня 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 16 листопада 2011. (англ.)

Посилання

ред.
🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)БріджертониСтарокостянтинівЧемпіонат Європи з футболуYouTubeЗа межею (фільм, 2021)УкраїнаГлобальний саміт мируСписок операторів систем розподілу УкраїниЧемпіонат Європи з футболу 2020День батькаЦибух Ірина ВолодимирівнаХ-47М2 «Кинджал»Збірна України з футболуВійськові звання УкраїниТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиFacebookНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниЛаченков Ігор БорисовичРадіо «Свобода»МіГ-31С-500Збірна Німеччини з футболуСексСпеціальна:Нові редагуванняСписок українських жіночих іменЮліан НагельсманнНікола КохланКоновалець Євген МихайловичКиївСтарокостянтинів (авіабаза)14 червняПриват24Скуф47-ма окрема механізована бригада (Україна)IRIS-T SLM