Платина самородна
Платина самородна (рос. платина самородная; англ. natural platinum; нім. gediegenes Platin n) — група платинових мінералів координаційної будови, що є природними твердими розчинами в платині металів тієї ж або іншої груп, переважно заліза.
| Платина самородна | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Pt[2] |
| Хімічна формула | Pt |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AF.10[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 225d[4] |
 Платина самородна у Вікісховищі | |
Загальний опис ред.
Звичайно містять 2–3 основних (мінералотвірних) метали і різну кількість металів-домішок. У кристалічній структурі платина є металом-розчинником.
Мінерали платини самородної: тверді розчини заліза в платині — власне самородна платина (Pt понад 80 %), платина залізиста (Fe 20-50 %), ізофероплатина (Pt3Fe), тетрафероплатина (Pt, Fe); іридієва платина (10,4-37,5 % Ir); платина паладіїста (7,0-40,0 % Pd), паладіїста станоплатина (16-23 % Sn і 17,2-20,9 % Pd). Мінерали кристалізуються здебільшого в кубічній сингонії. Вони непрозорі, сіро-сталевого і срібно-білого кольору, з жовтим відтінком. Добрі провідники електрики. Густина 13,100-21,500. Твердість 3,5-5,5. Виділення мінералів часто покриті чорною тонкою і крихкою оксидною плівкою і представлені зернами неправильної форми, рідко дрібними кристалами. Мінерали концентруються в родовищах платинових руд.
Зустрічається в ультраосновних породах, наприклад, в дунітах, а також в жилах кварцу, в чорних пісках і розсипних родовищах. Найбільші самородки знайдені на Північному Уралі (в дунітах — 427,5 г, у алювіальних платинових розсипах — 9635 г), Трансваалі (ПАР), на річці Пінто-Рівер (Колумбія), Івало (Фінляндія), річці Рейн (ФРН), провінції Квебек (Канада), Сьєрра-Невада (штат Каліфорнія, США), річці Такака і річці Гордж (Нова Зеландія).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Платина самородна // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Платина самородна // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.
