Перстач сріблястий
Перстач сріблястий (Potentilla argentea L.). Родина розоцвіті — Rosaceae. Відрізняється від перстача випрямленого блискучими зверху темно-зеленими, знизу сріблясто-повстистими листками, суцвіття волотисто-щіткоподібне. Росте переважно на лісових галявинах, уздовж просік, на луках, лісових пасовищах. Світлолюбна рослина. Перстач білий і сріблястий поширені по всій Україні, крім крайнього Степу.
| Перстач сріблястий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Перстач (Potentilla) |
| Вид: | Перстач сріблястий (P. argentea) |
| Біноміальна назва | |
| Potentilla argentea L., 1753 | |
Загальна характеристика
ред.Перстач сріблястий — багаторічна трав'яниста рослина. Корінь стрижневий, в верхній частині покритий залишками листя. Стебла в нижній частині вигнуті у формі дуги, висота 10-30 см, покриті, як і черешки листя, і квітконоси, білим або сірим повстяним опушенням з домішкою простих волосків. Прикореневі і нижні стеблові листя довгочерешкові, з 6-7 листочками, середні та верхні — з 3-5 листочками. Листочки зворотньояйцевидні, з вузьколінійною основою, з 2-5 зазубреними кінцями на верхівці з кожного боку, зверху зелені, знизу — блідувато-зелені. Прилистки прикореневих листків перетинчасті, бурі, стеблові — трав'янисті. Квітки яскраво-жовті, на довгих квітконіжках. Плоди дрібні, зморщені. Цвіте в червні-липні, плоди дозрівають в липні-серпні.
Застосування
ред.Запах у перстача відсутній, смак дещо терпкий. Рослина містить дубильні речовини і аскорбінову кислоту. В медицині використовують надземну частину у складі збору, який призначають при лікуванні папіломатозу сечового міхура, анацидного гастриту та виразковій хворобі шлунка. В народній медицині використовують як кровоспинний засіб, при проносі, ангіні, туберкульозі легень, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, міозиті, як протиглистне; зовнішньо — як ранозагоювальне, для полоскань при кровоточивості ясен, виразках язика та слизової оболонки рота. Зафарбовує тканину та бавовну у червоний колір. Медонос.
Заготівля
ред.Заговляють траву у фазі цвітіння, зрізуючи ножем чи серпом без грубих прикореневих частин.
Зберігають в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання 3 роки.
Поширення
ред.Зустрічається по всій Україні, але частіше зустрічається на заході. Росте на схилах ярів і річкових долин, сухих узліссях і полянах, біля узбіччя, на сухих випасах, іноді росте як бур'ян. Утворює невеликі зарослі, особливо в районах лісостепу (Волинський, Львівський, Рівненський, Житомирський, Київський, Хмельницький, Винницький, Кіровоградський райони).
Див. також
ред.Посилання
ред.- Перстач сріблястий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 335. — ISBN 5-88500-055-7.
Джерела
ред.- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
 | Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |