Омікрон (літера)

Грецька абетка
Α α — альфа	Β β — бета
Γ γ — гамма	Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон	Ζ ζ — дзета
Η η — ета	Θ θ — тета
Ι ι — йота	Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда	Μ μ — мю
Ν ν — ню	Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон	Π π — пі
Ρ ρ — ро	Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау	Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі	Χ χ — хі
Ψ ψ — псі	Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма	Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета	Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа	Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Омікрон (значення).

Омікро́н (грец. όμικρον, велика Ο, мала ο) — п'ятнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 70.

Історія ред.

Назва літери όμικρον буквально означає «o мале» (ό μικρον): таке позначення їй дане для відмінності від омеги («о великого»). Походить від фінікійської літери (аїн).

Від омікрона походять латинська літера O і кирилична О.

Вимова ред.

У класичній давньогрецькій мові вимовлялася як [o], чим відрізнялася від омеги, вимова якої була [ɔː]. Вживалася також у складі диграфа ου, який у класичну добу читався як [oː].

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.