Обрешітка
Обреші́тка — решітчаста конструкція чи суцільний настил, який встановлюється поверх кроквяних ніг і є основою покрівлі (також може розглядатися як її нижній елемент). Складається з лат і контрлат. Виконує функцію основи для кріплення покрівельного матеріалу, бере участь в посиленні просторової структури даху. Також «обрешіткою» може називатися вся основа покрівлі разом — кроквяна система з латами[1].
Види ред.
Різні види покрівельних матеріалів вимагають різні конструкції обрешітки. Вона може бути одношаровою і двошаровою, суцільною і розрідженою.
- Одношарова обрешітка — настилається поперек кроков.
- Двошарова обрешітка — може бути з перпендикулярними і діагонально розташованими шарами. Перший шар настилають поперек кроков, другий — паралельно їм.
- Суцільна обрешітка — просвіт між елементами не перевищує 1 см. Підходить для покрівель з рулонних матеріалів, м'якої черепиці, металочерепиці, плоского шиферу.
- Розріджена обрешітка — має крок між елементами в кілька сантиметрів. Підходить для покрівель з натуральної черепиці, хвилястого шиферу, бляхи.
Самцевий дах ред.
У традиційній російській рубленій хаті дахи часто влаштовували рубленими («самцевими»)[2]: крокви в них були відсутні, а лати (рос. слеги) врубали в дедалі коротші догори колоди щипців. На лати вже настилали покрівельне покриття (тес, дранку, ґонт-леміш). Давнішою даховою конструкцією був дах «на курицях»: до гребеневої лати (рос. коньковая слега) і нижніх лат (слеги, решетины) кріпили поперечні стовбури дерев з кокорами унизу — куриці; на кокори укладали поздовжні бруси — потоки[3]. Дошки-тесини нижніми кінцями входили у пази потоків, верхніми — у пази гребеневої лати. Верхні крайки дахових дощок всіх типів покрівлі закривали на гребені видовбаною колодою — охлупнем (рос. охлупень)[4] чи шеломом, іноді з кінцем у вигляді кінської голови. Традиційним способом кріплення був безцвяховий: охлупень притискували до гребеневої лати спеціальними шпонками — сороками чи стамиками[5]. Торці лат, що виступали на щипцях, могли прикривати дошками — так званими причолинами (рос. причелины)[6], зазвичай вирізьбленими. Місце, де вони сходилися, закривали короткою вертикальною дошкою — полотенцем, також прикрашеною різьбленням.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Обрешітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Самцовая крыша. reznoidom.ru. Резной дом. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ Кур // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- ↑ Охлупень // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ Плотницкие термины. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Причелина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Джерела ред.
- Обрешётка [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Панасюк М. В. Кровельные материалы. Практическое руководство.
- Конструкции скатных крыш [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]