Латекс

ЛАТЕКС — мікрогетерогенні природні (молочний сік каучуконосних рослин) або штучні системи, які являють собою водні дисперсії колоїдних каучукових частинок (ґлобул), стабілізовані поверхнево-активними речовинами емульгаторами.

Форма та розміри частинок латексів тісно пов'язані з закономірностями процесу емульсійної полімеризації вихідних мономерів. Частинки синтетичних латексів найчастіше мають сферичну або близьку до неї форму. Латексні ґлобули стабілізовані йоногенною поверхнево-активною речовиною частіше аніонного типу. На рис. 1 наведено типові електронні мікрофотографії латексів, що містять первинні сферичні частинки-ґлобули та їх агрегати. Спонтанно в плині часу або у зв'язку з тією чи іншою обробкою (кислотно-лужною, гідродинамічною, температурною та під дією ін. впливів) в латексній дисперсії утворюються вторинні агрегати, що нагадують грона. Первинні ґлобули в таких «гронах» злиплися, але їх коалесценція не відбулася. У більшій частині випадків латекси не є монодисперсними і характеризуються тим чи іншим ступенем полідисперсності, яка, в свою чергу, залежить від умов протікання полімеризаційного процесу. На рис. 2. наведено криві розподілу розмірів частинок деяких синтетичних латексів. Як правило, діаметр первинних латексних ґлобул становить 10-200 нм. В різних галузях промисловості широко застосовуються ізопренові, бутадієнові, бутадієн-стирольні, бутадієн-метилстирольні, хлоропренові, ізобутилен-ізопренові, карбоксилатні, акрилові, уретанові та інші латекс

На модель, яку хочемо сформувати, наносимо розчин солі, напр. хлористого кальцію, занурюємо. Вмочуємо модель у латекс. Розчин солі містить позитивно заряджені частинки металу — катіони. При внесенні моделі у латекс з її поверхні углиб латексу починають дифундувати (спрямовуватись) катіони. Зустрічаючи на своєму шляху від'ємно заряджені частинки латексу, позитивно заряджені катіони розряджають їх. І каучуковим частинкам нічого не залишається, як осісти у вигляді тонкого каучукового шару на моделі.

Товарний латекс на основі натурального каучуку (ЛН) — концентрований і стабілізований молочний сік бразильської гевеї. Вміст сухої речовини у вихідному соку становить 37-41 %, у товарному ЛН його зміст збільшується до 58-75 %. Способи концентрування — відстоювання, упаювання і центрифугування; останній метод найбільш ефективний і продуктивний.

Латексні суміші готують уведенням до його складу безлічі інгредієнтів: вулканізуючих агентів, прискорювачів і активаторів вулканізації, антиоксидантів, порошкових наповнювачів, ПАР, антістабілізуючих добавок, що сприяють зниженню стійкості колоїдної системи, загусники, пластифікаторів, піногасники або, навпаки, стабілізаторів піни тощо При виготовленні сумішей доцільно використовувати свіжоприготовані дисперсії і емульсії інгредієнтів. Зберігати їх слід в ємностях при безперервному перемішуванні, не допускаючи піноутворення. Спочатку в латекс вводять стабілізатори, потім інші інгредієнти і в останню чергу, перед безпосереднім застосуванням, дисперсію оксиду цинку. Для змішування латексу з емульсіями, дисперсіями, розчинами використовують емальовані або гумовані антикорозійними покриттями ємності, облаштовані пристроями для охолоджування або підігріву та мішалками зі змінною частотою обертання в межах 30-40 об./хв. Тривалість приготування суміші — 30-60 хв⁻¹. У ряді випадків суміш «визріває» 6-24 год при 20-60°С при повільному перемішуванні. При цьому міняються колоїдно-хімічні характеристики суміші (знижується рівень рН, зростає в'язкість та ін), підвищується її однорідність, полімер у суміші частково вулканізуючих, поліпшуються технологічні властивості суміші.

Основну масу ЛН застосовують для отримання натуральних каучуків, близько 8-10 % — для отримання латексних виробів: рукавичок, метеорологічних, радіозондових і шаропілотних оболонок, медичних виробів, гумових ниток, губчастої гуми, легкого гумового та спортивного взуття, латексних клеїв різноманітного призначення: для шкіри, гуми, металів; для виробництва взуття, для наклеювання корінців палітурок при брошуруванні книг, заклеювання коробок, пакетів, наклеювання етикеток; при виготовленні листкової фанери і інших дерев'яних виробів, для приклеювання паркету, лінолеуму, полімерних плиток до різних підоснов; у виробництві текстильних матеріалів та килимів (для з'єднання бавовняних, вовняних і лляних ниток без вузлів і товстих складок); для виробництва абразивних матеріалів у поєднанні з меламіно-формальдегідними олігомерами; для склеювання пінополістиролу, піногуми, ПВХ-матеріалів; для приклеювання кераміки, скла, металів до паперу, тканин, шкіри, полістиролу і до інших м'яких і твердих матеріалів.

Латекси на основі синтетичних каучуків (ЛС) — колоїдні водні дисперсії каучуків синтетичних та деяких інших полімерів (полістирол, сополімери стиролу з 20-35 мас.% бутадієну), одержані в більшості випадків емульсійної полімеризацією одного або декількох дієнових, вінільного, вініліденових та інших мономерів. Деякі ЛС виготовляють диспергування у воді в присутності ПАР «готових» полімерів (бутилкаучуком, поліізопрену СКІ-3, силоксанових і інших СК — штучні латекси). До ЛС відносять також водні дисперсії термопластів (ПВХ, ПВА), одержуваних емульсійної або суспензійний полімеризацією.Важливими характеристиками для споживача є середній розмір глобул, рН середовища і вміст сухого залишку: чим більше розмір глобул, тим більшого змісту сухого залишку можна добитися при концентруванні ЛС; при малих розмірах глобул вище стабільність ЛС.

^{[джерело?]}

Латекс використовують у хімічній промисловості, як реагент-флокулянт при збагаченні корисних копалин.

З латексу виготовляють: еластичний бинт, повітряні кульки, хірургічні рукавички, бактерицидний пластир, деякі види взуття і одягу, катетери, презервативи, соски, спортивний інвентар, масажери для зубів, фарбу тощо.

Біодеградація ред.

Кілька видів мікробів родів Actinomycetes, Streptomyces, Nocardia, Micromonospora та Actinoplanes здатні споживати гумовий латекс.^[2] Однак швидкість біодеградації повільна, і ріст бактерій, що використовують каучук як єдине джерело вуглецю, також повільний^[3].

• Латексна флокуляція вугілля

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2. (С.?)
• Еркова Л. Н., Чечик О. С. Латексы. Л.: Химия, 1983. 224 с.
• Пестова И. П. Производство резиновых изделий из латекса. М.: Химия, 1978. 63 с.
• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0 (С.?)

• ЛАТЕКС [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Емульсійні (латексні) фарби // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 89. — ISBN 978-966-7407-83-4.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.