Ларіонов Михайло Федорович

Михайло Федорович Ларіонов (22 травня (3 червня) 1881(18810603), Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія (нині - Молдова) — 10 травня 1964, Фонтене-о-Роз, Іль-де-Франс, Франція) — живописець, графік, художник театру, теоретик мистецтва, один з основоположників авангарду.

Михайло Федорович Ларіонов
Михайло Федорович Ларіонов
Народження 22 травня (3 червня) 1881(1881-06-03)
Тирасполь, Херсонська губернія, Російська імперія (нині - Молдова)
Смерть 10 травня 1964(1964-05-10) (82 роки)
  Париж (Франція)
Поховання Кладовище в Іврі-сюр-Сенd
Національність росіянин
Країна Російська імперія, Німеччина, Франція
Жанр живопис, графіка
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльність художник, сценограф, художник з костюмів, ілюстратор, дизайнер, художник-гравер
Напрямок Абстрактне мистецтво, Футуризм
Член Бубновий валет
У шлюбі з Гончарова Наталія Сергіївна
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[1], Тейт, Національна галерея мистецтв, Художній інститут Чикаго, Національні галереї Шотландіїd, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, Музей Соломона Гуггенгайма, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Третьяковська галерея, Museum Ludwigd, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея, Музей мистецтва Сан-Паулу, Центр Жоржа Помпіду, Національний музей сучасного мистецтва і Російський музей

CMNS: Ларіонов Михайло Федорович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

ред.

Народився в Херсонській губернії, в повітовому місті Тирасполь. Син військового фельдшера, дитинство провів на півдні України в Тирасполі, куди потім часто повертався на літні етюди.

ДатаПодія
22.05.1881 (†03.06)Народився в Тирасполі в родині військового фельдшера
1898навчання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури
1898-1908навчання у В.Сєрова, К.Коровіна та І.Левітана.
1901три роботи Ларіонова були визнані порнографічними і його було виключено з училища строком на один рік
1900бере активну участь у мистецькому житті, його картини експонуються не тільки в Росії, але й в Європі. Знайомство з Н.Гончаровою - майбутньою дружиною.
1903разом з Н.Гончаровою здійснює подорож до Криму.
1902-06працював у стилі пізнього імпресіонізму («Кущ бузку в цвіту»).
1906на запрошення С.Дягілева відвідав Париж. До Москви повертається через Лондон. Знайомство з творчістю В.Тернера
1907Вступ до товариства вільної Естетики. Під впливом фовізму і наївного мистецтва, працює в примітивістській манері, створюючи яскраві (соковитий колір, різкі лінії, гострі сцени) полотна («Солдат, що відпочиває», «Весна»).
1907-1908Співробітник журналів "Золоте руно", "Мистецтво". Вперше в Росії публікує репродукції картин П.Сезанна, В.Ван Гога та П.Гогена.
1910Закінчив навчання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Призваний до лав армії
1912Перебуваючи на вістрі мистецького життя того часу, створив нову художню концепцію — лучизм, який є одним з перших прикладів абстрактного мистецтва.
1913Напередодні відкриття виставки "Мішень" за ініціативою Ларіонова пройшов диспут "Південь, національність і Захід", де художник зачитав доповідь "Лучизм" (яку пізніше було видано окремим виданням). Опубліковано маніфест "Лучисти і майбутники", в якому Ларіонов виклав своє бачення футуризму. Маніфест підписали десять художників, в тому числі й Гончарова. Автори маніфесту закликали звернутися до свого коріння, до давньоруського мистецтва та мистецтва євразійських народів.
1914Призваний на військову службу у зв'язку з початком Першої світової війни. Брав участь у воєнних діях в чині прапорщика.Отримав важку контузію, тривалий час пролежав в госпіталі після чого був демобілізований.
1915На запрошення С. Дягілева разом з Гончаровою виїздить до Швейцарії. Подорожує разом з "Російським балетом" Дягілева по Італії та Іспанії.
1919Постійно проживає в Парижі.
1930Зацікавленість до творчості Ларіонова зменшується.
1954Бере участь у низці ретроспективних виставок, присвячених "піонерам" авангарду
10.05.1964Помер у Парижі. Похований на кладовищі Іврі
1988Згідно із заповітом Гончарової та М. Ларіонова а також А. Томілової (вдови М.Ларіонова), кілька сотень робіт, частина архіву та бібліотека передані до Державної Третьяковської галереї, інша частина знаходиться у Парижі в Центрі Ж.Помпіду та музеї Вікторії та Альберта в Лондоні

Виставки

ред.
ДатаНазва виставкиМісце проведенняПримітки
1898-1899Конкурсні виставки в Московському училищі живопису, скульптури та архітектуриМоскваучасник
1906"Осінній салон"Парижучасник
1907-1908"Стефанос"Москваорганізатор
1908"Сучасні течії в мистецтві"Санкт-Петербургучасник
1908-1909Виставки в салоні "Золоте руно"Москваорганізатор
1910"Бубновий валет"Москваорганізатор
1910"Союз молоді"Санкт-Петербургучасник
1911"Союз молоді"Санкт-Петербургучасник
Грудень 1912Одноденна персональна виставка в Товаристві Вільної ЕстетикиМоскваперсональна
1912Віслючий хвістМоскваорганізатор
1912"Der Blaue Reiter"Мюнхенучасник
1912"Der Sturm"Берлінучасник
24.03.1913-07.04.1913"Мішень"Москваорганізатор
Червень 1914Виставка в галереї P.GuillaumПарижперсональна
1915"Виставка живопису"Москваучасник
1954Дягілевська виставкаЕдинбург, Лондонучасник

Ілюстрації та книжкова графіка

ред.

Активно працював з видавництвами, в 1910-ті рр. виконав ілюстрації до видань поетів-футуристів («Помада» Кручених, видано 1912 року).

Театральні роботи

ред.

З 1915 по 1929 оформляв балетні постановки в антрепризі С. П. Дягілєва (разом з Гончаровою — «Русские сказки» Лядова, 1916; «Блазень» Прокоф'єва, 1921), в живописі повернувся до ранньої, фігуративної, манери, камерного жанру і натюрморту.

Твори

ред.

Лучізм, М., 1913.

Бібліографія

ред.
  • Історія російського мистецтва, т. 10, кн. 2, М., 1969, с. 38, 104, 125—130;
  • Сарабьянов Д., примітивістської період у творчості Михайла Ларіонова, у його кн.: Російський живопис кінця 1900-х — початку 1910-х років, М., 1971;
  • George W., Larionov. P., 1966.
  • Ковтун Є. Ф. Михайло Ларіонов. 1881—1964, Аврора, 1998;
  • Романович С. М. Спогади про М. Ларіонова. Компакт-диск «Художник Сергій Романович в живописі і слові». М. 2003 або сайт в інтернеті за адресою: maakovets.narod.ru.

Посилання

ред.
  1. http://www.moma.org/collection/works/10592
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. LIBRIS — 2013.
🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Тищенко Микола МиколайовичСпеціальна:ПошукЯремчук Роман ОлеговичЗбірна України з футболуЧемпіонат Європи з футболуЄрмак Андрій БорисовичШапаренко Микола ВолодимировичYouTubeТрубін Анатолій ВолодимировичЯрмоленко Андрій МиколайовичУкраїнаЧемпіонат Європи з футболу 2020ФАБ-3000БріджертониСловаччинаДональд СазерлендМудрик Михайло ПетровичСвято КупалаРебров Сергій СтаніславовичПівнічна КореяШевченко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (група E)Довбик Артем ОлександровичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиЗінченко Олександр ВолодимировичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Південна КореяKraken (спецпідрозділ)Літнє сонцестоянняВійськові звання УкраїниАмосов Микола МихайловичЛунін Андрій ОлексійовичРадіо «Свобода»Амосов Ярослав ОлександровичГергард АйгнерДень Святої ТрійціНаціональна суспільна телерадіокомпанія України