Зорі спектрального класу K
Зо́рі спектра́льного кла́су K є дещо холоднішими за наше Сонце й мають відповідно порівняно нижчі ефективні температури. Здебільшого, в їхніх спектрах спостерігають надзвичайно слабкі лінії водню та нейтральних (неіонізованих) металів (Mn I, Fe I, Si I). Інколи лінії водню є настільки слабкими за інтенсивністю, що взагалі не проявляються у спектрах зір цього спектрального класу.
У спектрах зір пізніх (холодніших) підкласів спектрального класу K часто присутні молекулярні смуги окису титану. Вважається, що зорі цього спектрального класу є найпридатнішими для зародження та розвитку життя на планетах, що входять до їхніх планетних систем[1].
Субкарлики класу K
ред.- Приклади: Алголь B
Зорі Головної Послідовності класу K
ред.Приблизно одна з восьми зір Головної послідовності, розташованих в околі Сонця, має спектральний клас K.[Прим 1][2]
Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу K
ред.У таблиці подано усереднені значення параметрів[3]. Параметри окремих зірок можуть відрізнятися від поданих нижче.
| Клас | B-V | V-R | b-y | MV | BC | Teff, °K | R/RΟ | log g | M/MΟ | Vsin(i), км/с |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| K0 | 0,82 | 0,64 | 0,50 | 6,0 | −0,23 | 5282 | 0,83 | 4,6 | 0,90 | 2,2 |
| K2 | 0,92 | 0,74 | 0,54 | 6,5 | −0,30 | 5055 | 0,75 | 4,6 | 0,81 | 2,0 |
| K3 | 0,96 | 0,81 | 0,57 | 6,8 | −0,33 | 4973 | 0,73 | 4,6 | 0,79 | 2,0 |
| K5 | 1,15 | 0,99 | 0,67 | 7,5 | −0,43 | 4623 | 0,64 | 4,6 | 0,65 | 1,9 |
| K7 | 1,30 | 1,15 | 0,80 | 8,0 | −0,54 | 4380 | 0,54 | 4,7 | 0,54 | 1,7 |
- Приклади: Альфа Центавра B, Епсилон Індіанця, Епсилон Ерідана, WASP-2, WASP-11, 107 Риб
Субгіганти спектрального класу K
ред.- Приклади:
У таблиці подано усереднені значення параметрів[3]. Параметри окремих зірок можуть відрізнятися від поданих нижче.
| Клас | B-V | V-R | b-y | MV | BC | Teff, °K | R/RΟ | log g | Vsin(i), км/с |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| K0 | 1,03 | 0,77 | 0,60 | 0,2 | −0,37 | 5282 | 14 | 2,5 | 3,0 |
| K2 | 1,18 | 0,84 | 0,68 | 0,1 | −0,45 | 5055 | 17 | 2,1 | 2,3 |
| K3 | 1,29 | 0,96 | 0,80 | 0,1 | −0,53 | 4973 | 21 | — | 2,0 |
| K5 | 1,44 | 1,20 | 0,90 | 0,0 | −0,81 | 4623 | 40 | — | — |
| K7 | 1,53 | — | 0,93 | −0,1 | −1,15 | 4380 | 60 | — | — |
- Приклади: Альдебаран, Дубге А, Поллукс
Надгіганти
ред.Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (блакитні надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загоряння в їх надрах гелію, вуглецю й т.д.
Фізичні параметри надгігантів класу K
ред.У таблиці подано усереднені значення параметрів[3]. Параметри окремих зірок можуть відрізнятися від поданих нижче.
| Клас | B-V | V-R | MV | BC | Teff, °K | R/RΟ | log g | Vsin(i), км/с |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| K0 | 1,20 | 0,76 | −4,5 | −0,47 | 4500 | 110 | 1,4 | ~5,0 |
| K2 | 1,29 | 0,85 | −4,5 | −0,53 | 4400 | — | 1,0 | — |
| K3 | 1,38 | 0,94 | −4,5 | −0,68 | 4230 | 130 | 0,6 | — |
| K5 | 1,60 | 1,20 | −4,5 | −1,52 | 3900 | 200 | 0,0 | ~4,0 |
| K7 | 1,62 | — | −4,5 | — | 3870 | — | −0,3 | — |
Від'ємне значення log g для надгігантів підкласу K7 й пізніше свідчить про загублення ними своєї маси внаслідок зоряного вітру. За малої гравітації під тиском випромінювання верхні шари атмосфери помаранчевих надгігантів витікають у навколишній міжзоряний простір.
- Приклади: Арктур
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Ця пропорція отримана для зір з абсолютною зоряною величиною 16m і вище.
Джерела
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 2 листопада 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ LeDrew, G.; The Real Starry Sky [Архівовано 14 грудня 2015 у Wayback Machine.], Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
- ↑ а б в David F. Gray «The observations and analysis of Stellar Phorospheres», Cambridge University Press 2005