Естергом

Існує кілька гіпотез щодо походження назви міста Естергом. Деякі кажуть, що воно походить від «Isztergum» («Iszter» значить «Дунай», а «Гам» — сусідня річка Garam). Ще одна версія стосується праболгарського «estrogin käpe» (тобто шкіряна броня) та «strgun» (тобто кожедуб), що може вказувати на місце, де колись жили ремісники-чинбарі. Також, є версія, що назва, імовірно, може походити від праслов'янського «stregti», що значить «стерегти», «нести варту», або «stregom» — сторожовий пост. Так, наприклад, у словацькій мові «striehnuť» — значить «стерегти», «пильнувати», у чеській «střeh» — «сторожити». Існує чимало близьких за значенням та звучанням топонімів у різних слов'янських країнах, наприклад: Dolná Strehová (на словацько-угорському кордоні), Strzegom у Польщі, Střehom (Чехія). Втім, перша письмова згадка про Естерґом — у 1079 році.

Давнє римське місто, що розташовалося на території сучасного Естерґому, звалося Solva. В ранньому середньовіччі зустрічається латинська назва Strigonium.

Численні варіанти назви, що зустрічаються в інших мовах вказують на важливість міста в історії Європи, наприклад: у Хорватії — Ostrogon, у Польщі — Ostrzyhom, у Сербії — Ostrogon, у Туреччині — Estergon, у Словаччині — Ostrihom, у Чехії — Ostřihom, у Білорусі — Эстэргам, у Німеччині — Gran.

Місто розміщене за 46 кілометрів на північний захід від Будапешта. Це найпівнічніший населений пункт медьє Комаром-Естергом. Його також називають найвищим містом дунайського поясу. До Естерґома з Будапешта ведуть залізниця та автотраса вздовж правого берега Дунаю. Місто зв'язане регулярним автобусним і залізничним сполученням з Будапештом і сусідніми містами. Час на поїздку потягом чи автобусом до Будапешта — 1,5 години.

Естерґом — одне із найбільш старовинних міст Угорщини. Першими відомими мешканцями цього поселення були кельти. У часи римлян тут було розташоване укріплене поселення під назвою Сальвіо Мансіо. За деякими свідченнями саме тут імператор-філософ Марк Аврелій написав свою головну працю — книгу «Роздуми».

Після Великого переселення народів на цих землях осіли німці й авари, а пізніше — слов'яни, що охрестили римське поселення Стрегом. Це слово й стало пізніше основою для сучасної назви міста, що було розташованим біля важливої переправи через Дунай. Стрегом став одним з головних замків Нітранського князівства та Великої Моравії.

Через декілька десятиліть після приходу угрів на початку X століття Естерґом став однією з резиденцій великого князя Гези і до XII століття — однією із резиденцій угорських королів. З X-го по середину XIII-го століття Естерґом був центром економічного, політичного та релігійного життя країни, її фактичною столицею. 976 року тут народився син Гези Вайк, що увійшов у історію як святий Іштван — саме ім'я Іштван він прийняв при хрещенні. 1001 року його він був коронований в Естерґомі. В період його правління було створено однойменний комітат і єпископство Естерґомське, яке до XVIII століття займало територію нинішньої Словаччини і являло собою головну церковну провінцію королівства. Естерґомський архієпископ володів титулом верховного священика Угорщини.

У XIII—XIV століттях місто пережило декілька нашесть: в середині XIII століття — монголів, 1304 року — армії чеського короля Вацлава III. Проте місто швидко відновилося і впродовж XIV–XV століть пережило бурхливе піднесення. В місті було збудовано королівський палац і собор святого Адальберта, функціонували суспільні лікарні, вулиці було вимощено камінням.

• 
  Естерґомська базиліка зі сторони Штурова. 1999 рік (видно бики зруйнованого мосту).
• 
  Естерґом. Вигляд з повітря
• 
  Вид на старе місто
• 
  Королівський палац
• 
  Площа Сечені
• 
  Південний портал базиліки
• 
  Міст Марії Валерії