Ейнштейній

хімічний елемент з атомним номером 99

Ейнште́йній, або айнштайній[1] (Es) — трансурановий хімічний елемент із атомним номером 99, радіоактивний, важкий сріблястий метал. Найважчий елемент, добутий у вагових кількостях. Названий на честь Альберта Ейнштейна. Усього відомо 19 ізотопів і 3 ізомери. Найстабільніший з ізотопів 252Es має період напіврозпаду 471,7 доби.

Ейнштейній (Es)
Атомний номер 99
Зовнішній вигляд простої речовини Радіоактивний метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 252,083 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 292 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 0,0(0,00) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Rn] 5f11 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус n/a пм
Радіус іона n/a пм
Електронегативність (за Полінгом) 1,3
Електродний потенціал Es←Es3+ -2,0В
Es←Es2+ -2,2В
Ступені окиснення 3
Термодинамічні властивості
Густина n/a г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність n/a Вт/(м·К)
Температура плавлення n/a К
Теплота плавлення n/a кДж/моль
Температура кипіння 1130 К
Теплота випаровування n/a кДж/моль
Молярний об'єм n/a см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки n/a Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
HHe
LiBeBCNOFNe
NaMgAlSiPSClAr
KCaScTiVCrMnFeCoNiCuZnGaGeAsSeBrKr
RbSrYZrNbMoTcRuRhPdAgCdInSnSbTeIXe
CsBa*HfTaWReOsIrPtAuHgTlPbBiPoAtRn
FrRa**RfDbSgBhHsMtDsRgCnNhFlMcLvTsOg
*LaCePrNdPmSmEuGdTbDyHoErTmYbLu
**AcThPaUNpPuAmCmBkCfEsFmMdNoLr
CMNS: Ейнштейній у Вікісховищі

Електронна конфігурація [Rn]5f117s2; період 7, f-блок (актиноїд). 253Es (період напіврозпаду 20 днів) утворюється при нейтронному опроміненні Am, Pu, Cm. Відомі ступені окиснення +3 (типова для актинідів, EsBr3) та +2 (EsBr2).

Проста речовина — ейнштейній (айнштайній).

Історія ред.

Відкритий у грудні 1952 року шляхом аналізу ґрунту з атолу Еніветок (Маршаллові острови), де було здійснено випробування першого американського термоядерного пристрою «Майк».

Утворення ред.

Утворюється захопленням ядрами плутонію нейтронів:

або при обстрілі каліфорнію ядрами дейтерію[2]:


Інші ізотопи отримані при обстрілі берклію альфа-частинками[3]:

Використання ред.

Використовується лише як сировина (ядерна мішень) з метою отримання інших трансуранових елементів методом «важких іонів». Комерційного значення не має.

Примітки ред.

  1. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
  2. Physical Review 1956, 104 (5), 1314—1314
  3. Physical Review 1956, 104 (5), 1315—1319

Посилання ред.

Література ред.