Друга Каппельська війна

Друга війна була продовженням Першої Каппельської війни, що завершилася 1529 року без початку військових дій Першим Каппельським миром, загалом вигідним для протестантів, на чолі яких стояв Цюрих^[1]. Водночас фактичний очільник Цюриха Ульріх Цвінглі був незадоволений миром і планував поновити воєнні дії, щоб поширити Реформацію на всю Швейцарію^[2].

Після того, як п'ять католицьких лісових кантонів уклали союз із габсбурзькою Священною Римською імперією, Цюрих і Берн організували економічну блокаду цих кантонів. У відповідь католицькі кантони мобілізували свої війська і виступили походом на Цюрих. Цюрих не дістав підтримки від Берну^[1], тому його сили були явно слабші за сили католиків. 11 жовтня 1531 року під Каппелем зустрілися 7—8 тисяч католиків і від 1200 до 2000 цюрихців^[3][4]. У битві під Каппелем протестантів розбили, загинуло 500 осіб, серед яких був Ульріх Цвінглі. Його тіло знайдено наступного дня, четвертовано і спалено, а прах осквернено^[4][5].

Після битви під Каппелем Цюриху прийшли на допомогу Берн та інші кантони. Протестантські кантони 15 жовтня зробили похід у відповідь. Через слабку дисципліну просування йшло повільно, 23 жовтня цюрихські війська стали табором під Менцінгеном. Уночі на табір напали, протестанти втратили близько 600 осіб і мусили відійти.

У листопаді за посередництва нейтральних кантонів почалися мирні переговори. Другий Каппельський мир став невигідним для протестантів — згідно з ним ті громади, що вже перейшли в протестантизм, могли зберегти свою релігію, проте на більшості територій перевагу отримали католики. Окремі стратегічно важливі населені пункти, у яких переважали протестанти, примусово оголосили католицькими. За результатами Другого Каппельського миру релігійна карта Швейцарії надовго стабілізувалася.