Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний
ʐ
Номер МФА	137
Кодування
HTML (десяткове)	ʐ
Юнікод (hex)	U+0290
X-SAMPA	z`
Кіршенбаум	z.
Брайль[en]
Зображення

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/^[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного фрикатива — /ʒ/^[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва ред.

Дзвінкий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
Дзвінкий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Властивості ред.

Властивості дзвінкого ретрофлексного фрикативного:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади ред.

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька	абжа	[ˈabʐa]	половина	Див. абхазька фонетика
адигейська	жъы	[ʐ̻ə]	старий
в'єтнамська (півд.)	rô	[ʐow]	діамант	Див. в'єтнамська фонетика
італійська (діал.)^[2]	caso	[ˈkäːʐo]	випадок	У стандартній мові — [z]. Див. італійська фонетика
китайська	肉 / ròu	[ʐoʊ̯˥˩]	м'ясо	Інколи вимовляється як [ɻ]. Див. китайська фонетика
нижньолужицька^[3]^[4]	Łužyca	[ˈwuʐɨt͡sa]	Лужиця	У верхньолужицькій — [ʒ].
польська^[5]	żona	[ˈʐ̻ɔn̪ä]	дружина	Див. польська фонетика
російська^[5]	жена	[ʐɨ̞ˈna]	дружина	Див. російська фонетика
сербська	жут	[ʐûːt̪]	жовтий	Див. сербська фонетика
словацька^[6]	žaba	[ˈʐäbä]	жаба
українська	жаба	[ˈʐɑbɐ]	—	Див. українська фонетика

Примітки ред.

↑ ^а ^б Wells (2014:98-9)
↑ Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
↑ Šewc-Schuster (1984:40–41)
↑ Zygis (2003:180–181, 190–191)
↑ ^а ^б Hamann (2004:65)
↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела ред.

Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 14 квітня 2016
Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 червня 2022
Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 14 квітня 2016
Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 квітня 2016
Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013), Mapudungun, Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 87—96, doi:10.1017/S0025100312000369, архів оригіналу за 6 листопада 2018, процитовано 14 квітня 2016
Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 14 квітня 2016
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.

[Wells-1] а ^б Wells (2014:98-9)

[FOOTNOTECanepari199273-2] Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.

[sewc-3] Šewc-Schuster (1984:40–41)

[4] Zygis (2003:180–181, 190–191)

[Hamann-5] а ^б Hamann (2004:65)

[6] Hanulíková & Hamann (2010:374)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]