Дзвінкий губно-губний проривний

Дзвінкий губно-губний проривнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨b⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б. Більшість мов має простий [b], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді та індійських мовах простий [b] є акустичною парою придихового [bʱ].

Дзвінкий губно-губний проривний
b
Номер МФА 102
Кодування
HTML (десяткове) b
Юнікод (hex) U+0062
X-SAMPA b
Кіршенбаум b
Брайль[en] ⠃ (braille pattern dots-12)
Звучання
noicon

Назва ред.

  • Дзвінкий білабіальний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий білабіальний проривний
  • Дзвінкий губно-губний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий губно-губний проривний

Властивості ред.

Властивості дзвінкого губно-губного проривного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце твореннягубно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти ред.

МФАОписМФАОписМФАОпис
bпростий bогубленний bb̜ʷнапів-огублений b
b̹ʷсильно-огублений bм'який bпридиховий b

Приклади ред.

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
арабська[1]كتب[ˈkatabɐ]писатиДив. арабська фонетика
баскська'bero[beɾo]гарячий
англійськаaback[əˈbæk]позадуДив. англійська фонетика
гебрейськаבית[bajit]дімДив. гебрейська фонетика
гіндіबाल[bɑːl]волоссяДив. фонетика гінді
голландська[2]boer[buːr]селянинДив. голландська фонетика
грецькаμπόχα[ˈbo̞xa]ріпакДив. грецька фонетика
грузинська[3]ბ'ავშვი[ˈbavʃvi]дитина
іспанська[4]invertir[ĩmbe̞rˈtir]інвестуватиДив. іспанська фонетика
італійська[5]bile[ˈbile]гнівДив. італійська фонетика
кабардинськабгъуы[bʁʷə]дев'ять
каталанська[6]bèstia[ˈbɛstiə]звірДив. каталанська фонетика
корейська차비/chabi[t͡ɕʰɐbi]чеснийДив. корейська фонетика
люксембурзька[7]geblosen[ɡɵ̞ˈbloːzɵ̞n]дутиДив. люксембурзька фонетика
німецькаBub[buːp]хлопецьДив. німецька фонетика
македонськаубав[ˈubav]красивийДив. македонська фонетика
норвезькаbål[ˈbɔːl]вогнищеДив. норвезька фонетика
перськаخوب[xub]гарнийДив. перська фонетика
польська[8]bas[bäs]басДив. польська фонетика
португальська[9]'bato[ˈbatʊ]б'юДив. португальська фонетика
російська[10]рыба[ˈrɨbə]рибаДив. російська фонетика
румунська[11]bou[bow]бикДив. румунська фонетика.
турецькаbulut[ˈbuɫut̪]хмараДив. турецька фонетика
угорськаbaba[ˈbɒbɒ]немовляДив. угорська фонетика
українськабрат[ˈbrɑt̪]Див. українська фонетика
французька[12]boue[bu]грязьДив. французька фонетика
чеськаbota[ˈbota]чобітДив. чеська фонетика
шведськаbra[ˈbɾɑː]добрийДив. шведська фонетика
японська[13]番/ban[baɴ]чергаДив. японська фонетика

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 13 травня 2016
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 13 травня 2016
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 13 травня 2016
  • Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
🔥 Top keywords: