Дако-румунська мова
Дако-румунська мова (рум. dacoromână; дако-романська мова) — термін, що іноді використовується в порівняльній лінгвістиці, щоб розрізняти стандартну румунську мову, якою розмовляють переважно на північ від Дунаю, та романські ідіоми на Балканах, усі похідні від прарумунської: арумунської (македонсько-румунської) та мегленітської (мегленорумунська мова), на яких розмовляють на південних територіях Балканського півострова, а також на істро-румунській мові на півострові Істрія.
Назва «дако-румунська» не має нічого спільного зі старим змішаним дако-римським населенням на території римської провінції Дакія, оскільки за визначенням теорія румунських діалектів на південь від Дунаю передбачає, що даки (тракійці) і римляни співіснували на Балканському півострові, де сьогодні розмовляють арумунською та меглено-румунською мовами.
Не всі лінгвісти визнають ці ідіоми як діалекти однієї румунської мови, деякі вважають їх 4 спорідненими мовами, членами групи східно-романських мов, розділу, в якому поняття дако-румунського діалекту збігається з поняттям румунської. Дискусії на цю тему часто стикаються з політичними, етнічними та національними інтересами.
На думку російських, болгарських і деяких румунських дослідників [1], дако-румунська мова об'єднувала дві близькі мови (волоська та молдавська), що існували до середини XIX століття, коли волоська мова зазнала змін.
На думку багатьох румунських та частини західноєвропейських дослідників у румунську (загальнорумунську) мову як діалекти входять: арумунський, істрорумунський. Молдовська є однією з діалектних форм дако-румунської мови.[2]
Деякі румунські лінгвісти вважають усі чотири східно-романські ідіоми (дако-румунську, арумунську, мегленорумунську та істрорумунську) діалектами загальнорумунської мови.[3] Інші вважають їх, включаючи молдовську[4], окремими спорідненими мовами, що входять у східнороманську підгрупу романських мов.
В Енциклопедії «Кругосвітло» фраза «дако-румунська мова» наводиться як синонім поняття «румунська мова».[5]
Примітки ред.
- ↑ Например:
- ↑ (англ.) Encyclopædia Britannica Romanian language [Архівовано 26 липня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Avram, Sala, 1989, с. 275.
- ↑ Нерознак В. П. Балканистика [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Большая Российская Энциклопедия
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20211107135657/https://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/RUMINSKI_YAZIK.html Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] Румынский язык]] // Энциклопедия «Кругосвет»
Література ред.
- Mioara Avram, Marius Sala. [1] = Enciclopedia limbilor romanice / Marius Sala. — Bucuresti : Editura Ştiiţifică şi Enciclopedică, 1989. — P. 335. — ISBN 9732900431. Архівовано з джерела 7 листопада 2021 (рум.)