Гуєцький Семен Натанович
Семен Натанович Гує́цький (Симха (Сімха) Нусенович; нар. 15 травня 1902, Житомир — пом. 20 серпня 1974, Київ) — український радянський живописець; член Спілки художників України з 1945 року.
Гуєцький Семен Натанович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 15 травня 1902 Житомир, Російська імперія | |||
Смерть | 20 серпня 1974 (72 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Діяльність | художник, кінематографіст | |||
Вчитель | Кричевський Федір Григорович, Крамаренко Лев Юрійович, Бойчук Михайло Львович і Таран Андрій Іванович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
Життєпис ред.
Народився 2 [15] травня 1902 року в місті Житомирі (тепер Україна) в єврейській родині. Його батько був ремісником, мати — домогосподаркою[1]. Брав участь у Громадянській війні. З 1921 року навчався в Житомирській художній профтехшколі у Олександра Канцерова. 1929 року закінчив Київський художній інститут — де навчався у Федора Кричевського, Михайла Бойчука, Лева Крамаренка, Андрія Тарана.
Брав участь у німецько-радянській війні. Бойовий шлях почав командиром кулеметного взводу, закінчив командиром стрілецького батальйону[1]. Член ВКП(б) з 1947 року. Жив у Києві, в будинку на провулку Івана Мар'яненка № 14, квартира 7. Помер у Києві 20 серпня 1974 року.
Творчість ред.
Режисер перших українських мультфільмів, знятих на Київській фабриці «Українфільм»:
- «Мурзилка в Африці» (1934, співавтор Євген Горбач, сценарій Є. Дубинського);
- «Тук-Тук та його товариш Жук» (1935, сценарій Олеся Донченка),
- «Чарівний перстень» (1936).
Працював у жанрі історичної картини, малював морські пейзажі, натюрморти, портрети. Автор картин:
- «На стрільбищі» (1938);
- портрет В. Оропченка (1950);
- портрет бандуриста С. Мельниченка (1954);
- «Смольний. 1917 рік» (1957; Національний художній музей України, варіант 1966—1967 років придбала Дрезденська картинна галерея);
- «В останньому підпіллі» (1959);
- «Автопортрет» (1960);
- «Думи про кріпацьку долю» (1960, Шевченківський національний заповідник);
- «На порозі життя» (1963, Сумський художній музей);
- «На опаленій землі» (1964);
- «1918 рік» (1967);
- «Травень. 1945 рік» (1968);
- «Сестрорецьке підпілля» (1959—1969);
- «К. Е. Ціолковський» (1969);
- «Повернення» (1971);
- «Старий» (1970-ті);
- «Шуміли прапори» (1971—1974).
Брав участь у республіканських виставках з 1938 року, всесоюзних з 1953 року, зарубіжних з 1954 року.
Твори зберігаються у Національному художньому мухеї України, Шевченківському національному заповіднику, Сумському художньому музей, Житомирському краєзнавчому музеї, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, зібраннях художніх музеїв та приватних колекцій України, Росії, інших країн.
Відзнаки ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Єврейський оглядач. [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Пам'ять народу.(рос.)
Література ред.
- Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 124;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 68.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 193. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]