Гробниця Кира

Гробниця Кира (перс. آرامگاه کوروش بزرگ‎) — усипальниця перського царя Кира II Великого, що побудована в VI столітті до н. е.

Гробниця Кира
перс. آرامگاه کوروش بزرگ
30°11′38″ пн. ш. 53°10′02″ сх. д. / 30.19389° пн. ш. 53.16722° сх. д. / 30.19389; 53.16722Координати: 30°11′38″ пн. ш. 53°10′02″ сх. д. / 30.19389° пн. ш. 53.16722° сх. д. / 30.19389; 53.16722
Країна Іран Іран
Місто Пасаргади
Тип усипальниця[1]
пам'ятка культури
пам'ятка архітектури[d] і пам'ятка
Висота 11,1 м[1]
Матеріал вапняк[2]
Стиль Архітектура Ахеменідів
Дата заснування 6 ст. до н. е.

Гробниця Кира. Карта розташування: Іран
Гробниця Кира
Гробниця Кира
Гробниця Кира (Іран)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Розташована у заснованій Кіром II столиці Пасаргади (Іран). Має форму піраміди з шести ступенів, на вершині якої встановлена сама гробниця у вигляді будиночка з одним входом. Осквернена після завоювання Персії Александром Македонським у IV столітті до н. е.

Історія ред.

Після смерті Кіра в боях проти массагетів, тіло царя забальзамували, доставили в Пасаргади і положили в гробницю[3].

Давньогрецький історик Арріан так описував це місце: «У Пасаргадах в царському саду знаходиться гробниця Кіра; навколо неї — гаї, що були засаджені різноманітними деревами і зрошувані струмочками, і луг з високою травою … В кімнаті стоїть золота труна, у якому було укладено тіло Кіра, а біля труни — ложе; ніжки ложа золоті, ковані; тут лежали килими з вавилонських тканин і хутряні килими багряного кольору; лежав тут і кандіс і інший одяг вавилонської роботи, і медійські анаксариди, і ризи фіолетові, пурпурні і інших кольорів, і намиста, і шаблі, і сережки із золота з дорогоцінними каменями. Тут же стояв стіл. Посередині ж ложа стояла труна з тілом Кіра. На ложі лежала зброя неймовірної цінності, яким зазвичай користувався Кір…»[4].Плутарх згадує про напис, який був написаний на гробниці[5]:

Людино, хто б ти не була і звідки б ти не йшла, бо я знаю, що ти прийдеш, я — Кір, який придбав царство для персів. Не позбавляй же мене тієї невеликої землі, що оточує моє тіло.

Тут розповідь Плутарха перегукується з повідомленнями Страбона і Арріана, які спиралися на опис Аристобула: «Людино, я — Кір, син Камбіза, який встановив царство для персів і панував над Азією. Не лишай же мене пам'ятника» (Арріан); «Людино, я — Кір, який придбав царство для персів і володар Азії; не позбавляй же мене пам'ятника»(Страбон). Опис гробниці згідно Страбона і Арріана відповідає параметрам споруди, що виявлена у 1960-ті роки експедицією професора Британського інституту вивчення Персії Д. Стронаха. Будівництво споруди, що ототожнюється з усипальницею Кіра, було розпочато за життя Кіра II і завершено за його сина Камбіса. За повідомленням Арістобула в переказі двох грецьких авторів, Олександр Македонський бував у гробниці Кіра двічі: перший раз при вторгненні в Персиду в 330 році до н. е. Тоді Арістобул виконав наказ Олександра «проникнути всередину і прикрасити гробницю»[6].

Осквернення гробниці ред.

Про оскверненні гробниці розповідають античні історики Арріан, Курцій Руф, Плутарх і Страбон. Розповідь Курція сильно відрізняється від повідомлень трьох інших авторів. Згідно нього, грабіжники винесли з гробниці золото і срібло, і Олександр при відвідуванні усипальниці не застав нічого, «крім круглого щита, та й то, старого, а також двох скіфських луків і акінак»[6]. Все було викрадено, крім підніжжя і труни; тіло було вийняте з труни, яку хотіли розламати, щоб зручніше можна було відвезти, і на ньому видно були ознаки ударів зловмисників, які не встигнувши в своєму намірі, змушені були його залишити. Арістовул каже, що він сам отримав наказ Олександра відновити гробницю, зібрати кістки в домовину, закрити її, виправити пошкодження, і вистеливши підніжжя килимами і всім колишнім багатство, закласти камінням двері і прикласти до неї печатку царя[7].

За Курцієм, євнух Олександра Багой звинуватив в скоєному свого колишнього кривдника — сатрапа Орсіна, якого Багой особисто зарізав. Страбон, посилаючись на Арістобула, повідомляє про те, що усипальниця була розграбована «незважаючи на охорону в особі магів, які щодня отримували в їжу барана, а раз на місяць — коня». Олександр вирішив допитати магів і «піддав їх тортурам, щоб вони видали, тих хто вчинив пограбування. Піддані катуванням анітрохи не видали ні себе, ні іншого, і іншим будь-яким чином не були викриті в тому, що вони були свідками події. Після цього магів відправили геть від Олександра»[6].

Архітектура ред.

Гробниця розташована на дорозі на захід від цитаделі. Похоронна камера розмірами 3,16×2,18 м з двосхилим дахом встановлена ​​на шестиступеневий п'єдестал 5,5 м висоти[8]. Вся споруда заввишки 11 м складена з блоків вапняку, висота яких в рядах кладки постаменту послідовно зменшується[9].У нижніх карнизах гробниці і її осноа — грецький вигнутий профіль. Гробниця є єдиною спорудою в Персії, що має фронтон[10].Під стелею є дві наглухо закриті камери[11].Дверний отвір: 1,39 м заввишки і 0,78 м у шириною[12].Мусульмани встановлювали на всі боки пам'ятника ряд колон, які були зібрані з території палацу[9].

Примітки ред.

  1. а б https://iranicaonline.org/articles/cyrus-v-tomb
  2. https://ijm.tums.ac.ir/index.php/ijm/article/view/370
  3. Бойс, Мэри. Зороастрийцы. Верования и обычаи. — Наука, 1988. — С. 38.
  4. Альберти, Л. Б. Десять книг о зодчестве. — М., 1987. — С. 571.
  5. Михайлов, А. В. «Дело» об ограблении гробницы Кира // История Древней Греции. — С. 36.
  6. а б в Михайлов, А. В. «Дело» об ограблении гробницы Кира // История Древней Греции. — С. 31-35.
  7. Ксенофонт, Ф. А. Киропедия. — СПб, +1837. — С. 522.
  8. Аллахи, Хабиб Аллах Айат. История иранского искусства. — СПб : Петербургское Востоковедение, 2007. — С. 86.
  9. а б Архитектура Древнего мира // Всеобщая история архитектуры в 12 томах. — друге. — М. : издательство литературы по строительству, 1970. — С. 309.
  10. Вермана, Карл. История искусства всех времён и народов. — СПб : Полигон, 2000. — С. 305.
  11. Аллахи, Хабиб Аллах Айат. История иранского искусства. — СПб : Петербургское Востоковедение, 2007. — С. 87.
  12. Михайлов, А. В. «Дело» об ограблении гробницы Кира // История Древней Греции. — С. 34.
🔥 Top keywords: Головна сторінкаСу-57Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)YouTubeМіжнародний день друзівУкраїнаЧемпіонат Європи з футболу 2024Єрмак Андрій БорисовичЗаворотнюк Анастасія ЮріївнаНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДрібниці (фільм)Вибори до Європейського парламенту 2024БріджертониDassault Mirage 2000Карлос АлькарасТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиРоманчук Тарас ВікторовичСексАлександр ЗверєвДень батькаПоклонська Наталія ВолодимирівнаРатушний Роман ТарасовичСписок 250 найрейтинговіших фільмів IMDbСписок українських жіночих іменМастерШеф (Україна)FacebookЧемпіонат Європи з легкої атлетики 2024Російське вторгнення в Україну (з 2022)Військові звання УкраїниПоліцейська академія (фільм)КиївКузьма СкрябінСписок українських чоловічих іменМикола Хвильовий9 червня3-тя окрема штурмова бригада (Україна)Kraken (спецпідрозділ)Магучіх Ярослава Олексіївна