Глухий ретрофлексний африкат

Глухий ретрофлексний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ͡ʂ⟩ (раніше — ⟨tʂ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч.[джерело?] Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ//t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/[1].

Глухий ретрофлексний африкат
ʈ͡ʂ
t͡ʂ
Номер МФА 105 (136)
Кодування
HTML (десяткове) ʈ​͡​ʂ
Юнікод (hex) U+0288 U+0361 U+0282
X-SAMPA ts`
Кіршенбаум ts.
Звучання
noicon

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного африката — /t͡ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.

Назва ред.

  • Глуха ретрофлексна африката
  • Глухий ретрофлексний африкат
  • Глухий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний.

Властивості ред.

Властивості глухого ретрофлексного африката:

  • Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади ред.

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
адигейська (діал.)чъыгы[t͡ʂəɣə]дерево
астурійська (діал.)[2][3]ḷḷobu[ʈ͡ʂoβu]вовк
білоруськапачатак[paʈ͡ʂatak]початокДив. білоруська фонетика
китайська (мандарин) [4]中文 / zhōngwén[ʈ͡ʂʊŋ˥ u̯ən˧˥]китайська моваДив. китайська фонетика
кечуаch'upa[ʈ͡ʂupə]хвіст
носуꍈ /zha[ʈ͡ʂa˧]трошки
польська [5][6]czas[ˈʈ͡ʂäs̪]часЧасто записується як /t͡ʃ/. Див. польська фонетика
польська (діал.)[7]cena[ˈʈ͡ʂɛn̪ä]цінапоєднання /ʈ͡ʂ/ і/t͡s/ у [t̪͡s̪] в куявських діалектах
сербськачоколада[ʈ͡ʂo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠]шоколадДив. сербська фонетика
словацька[8]čakať[ˈʈ͡ʂakat]чекати
українськачотири[ʈ͡ʂo̞ˈtɪrɪ]Див. Українська фонетика

Примітки ред.

  1. а б Wells (2014:98-9)
  2. Normes ortográfiques, Academia de la Llingua Asturiana [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.] Page 14
  3. García Arias (2003:34)
  4. Ladefoged & Wu (1984:?)
  5. Jassem (2003:103)
  6. Hamann (2004:65)
  7. Gwary polskie - Gwara regionu. Gwarypolskie.uw.edu.pl. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  8. Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела ред.

🔥 Top keywords: Файл:XHamster logo.svgГоловна сторінкаЦибух Ірина ВолодимирівнаЗаворотнюк Анастасія ЮріївнаСпеціальна:ПошукТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиYouTubeУкраїнаЧернишов Петро АндрійовичЧемпіонат Європи з футболу 2024ФіліппіниПортников Віталій ЕдуардовичВійськові звання УкраїниГлобальний саміт мируНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниВійськово-облікова спеціальністьЧемпіонат Європи з футболу 2004СексTelegramБріджертониОб'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»Приват24Федоренко Юрій СергійовичЗбірна України з футболуКіліан МбаппеДень вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти УкраїниFacebookБезугла Мар'яна ВолодимирівнаSAMP/TКлаудія ШейнбаумУсик Олександр ОлександровичСписок переможців і фіналістів Кубка європейських чемпіонів і Ліги чемпіонів УЄФАРосійське вторгнення в Україну (з 2022)КиївУкренергоЛунін Андрій ОлексійовичПерехід церковних громад до ПЦУ39Н6 «Каста-2Е2»3 червня